Трипліт

Трипліт
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураTrl[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаMn²⁺₂PO₄F[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 108.BB.10[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 841.6.1.2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьтриплет[d] (давньогрецька мова)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьРазе[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Трипліт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Трипліт (англ. triplite; нім. Triplit m) — мінерал, водний флуорофосфат заліза, манґану, кальцію і магнію острівної будови.

Названий від грецького слова «триплеос» — трикратний (J.F.Hausmann, 1813).

Синоніми: апатит залізний, ретинбарит.

Опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: (Mn2+, Fe2+)2[F|PO4].
  • 2. За К.Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn2+, Fe2+, Mg, Ca)2[PO4](F, OH).

Містить (%): MnO — 31,56; FeO — 31,97; F — 8,45; P2O5 — 31,58.

Домішки: Mg, Ca.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює щільні і грубозернисті маси. Густина 3,5-3,9. Тв. 5-5,5. Колір рожевий, бурий до чорно-бурого. Різні відтінки коричневого. Блиск скляний до смолистого. Риса жовто-сіра або бура.

Поширення

Зустрічається у фосфатних пегматитах, а також в гідротермальних кварцових жилах разом з кварцом, берилом, апатитом, флюоритом. Рідкісний. Знахідки: Цвізель і Гагендорф (Баварія, ФРН), Лімож (Франція), Блек-Гіллс (шт. Півд. Дакота), Фрімонт і Ель-Пассо (шт. Колорадо) — США; Сьєрра-де-Кордоба (Арґентина).

Різновиди

Розрізняють:

  • трипліт магніїстий, магніотрипліт (різновид трипліту, що містить до 17 % MgO).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 50: New minerals and nomenclature modifications approved in 2019 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2019. — Vol. 83, Iss. 4. — P. 615–620. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2019.46
  4. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. ↑ а б Hausmann F. Handbuch der Mineralogie — 1 — 1813.

Література

Посилання