Тризна Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тризна (значення).
Микола Тризна
Народився1694(1694)
Помер22 січня 1776
ГромадянствоГетьманщина
Місце проживанняУкраїна
Діяльністьнаказний полковник чернігівський
Термін1736—1737
Конфесіяправославний
РідТризни
БатькоТризна Іван Фомич
МатиДунін-Борковська
Діти2 сина і 2 доньки
Герб
Герб

Тризна Микола Іванович († 1694 — 22 січня 1776) — український державний і військовий діяч часів Гетьманщини.

Життєпис

Походив зі шляхетського, старшинського роду гербу Ґоздава. Син Івана Тризни, чернігівського полкового судді. Мати походила з роду Дуніних-Борковських. Народився 1694 року.

1711 року залишився малолітнім без батька, але в походах і службі не був. 1 квітня 1714 року взятий під протекцію гетьмана Івана Скоропадського. Невдовзі за Миколою Тризною затверджено села Лукашівка і Слободка.

1719 року розпочав службу в гетьманській канцелярії. 1721 року стає значковим товаришем. Мав підтримку з боку чернігівського полковника Павла Полуботка. 1723 року призначається комісаром полковим чернігівським. В березні 1724 року стає сотником вибельським. У 1725—1727 роках брав участь у Гілянському поході. 1728 році знову обраний сотником вибельським.

Відзначився під час війни за польську спадщину у 1733—1735 роках. Під час війни з Османською імперією у 1736—1737 роках був наказним полковником чернгівським, відзначившись в цейчас у походах до Криму. Абшитований (звільнений в запас) бунчуковий товариш у Чернігівському полку з 30 червня 1748 року. До самої смерті у 1776 році опікувався розвитком свого господарства.

Майно

Володів хутором Маджухівка з млином в два мучних і одне валюжне поблизу с. Козли Любецької сотні, 30 хатами. 1753 року купив 4 двори в селі Скорінець в значкового товариша Чернігівського полку Павла Красовського.

Родина

  • Андрій (р. н. невід. — до 1786), чернігівський полковий обозний;
  • Яків (бл. 1740 — після 1790), чернігівський полковий сотник;
  • Параска, дружина Василя Губчиця, сотника почепського;
  • Олена, дружина Семена Пустоти, «управителя» дому графині Наталії Розумовської.

Джерела