— одиничний вектор бінормалі до кривої в даній точці.
Вектори зв'язані співвідношеннями:
Величини
називають, відповідно, кривиною та скрутом кривої в даній точці.
Рівняння виду де усюди додатна називаються натуральними рівняннями кривої та визначають її з точністю до руху у просторі. Це твердження називають основною теоремою теорії кривих.
Формули Френе також відомі як теореми Френе, можна сформулювати, більш стисло, використовуючи матричні позначення:
Нехай r(t) — це крива в евклідовому просторі, що представлена радіус-вектором як функція, залежна від часу. Формули Френе-Серрі виконуються для невироджених кривих. Це криві, у яких вектор швидкостіr'(t) та вектор прискоренняr"(t) не будуть паралельними.
Нехай s(t) задається довжиною дуги, яка змінюється вздовж частини кривої. У випадку, коли крива задана ненатуральною параметризацією, можна перейти до неї за допомогою наступної формули:
Більш того, з того, що r′ ≠ 0 слідує, що s(t) — строго монотонно зростаюча функція. Тому візьмемо t як функцію, залежну від s, і запишемо у вигляді: r(s) = r(t(s)). Тоді, крива буде параметризована за допомогою довжини дуги.