Трегубчак Станіслав Олегович

Трегубчак Станіслав Олегович
Солдат
Загальна інформація
Народження	23 серпня 1987(1987-08-23) Кривий Ріг
Смерть	31 липня 2014(2014-07-31) (26 років) Шахтарськ
Поховання	Центральне кладовище
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Шахтарськом
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Станісла́в Оле́гович Трегубчак (1987—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1987 року в місті Кривий Ріг. Батько Трегубчак Олег працював водієм, мама Трегубчак Лариса — бухгалтером; виростав із старшою сестрою. Любив рибалити, грати у футбол. Закінчив 2004 року Криворізьку ЗОШ № 60. В ПТУ № 45 2005-го здобув професію електрогазозварювальника, пройшов строкову службу у лавах ЗСУ — 2007—2008 роки; служив у місті Нікополь (військова частина А0593 — зенітно-ракетні війська). Демобілізувавщись, працював на різних підприємствах. З листопада 2013-го працював електрозварювальником коксівного цеху № 1 коксохімічного підприємства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Мобілізований у березні 2014-го, гранатометник, 25-та окрема повітрянодесантна бригада.

31 липня 2014-го загинув під час спроби батальйону 25-ї бригади здобути штурмом Шахтарськ.

Терористи тимчасово поховали полеглих біля недобудованої церкви в парку Шахтарська — разом з побратимами: Артемом Джубаткановим, Євгеном Сердюковим, Олексієм Сєдовим, Володимиром Халіним, Петром Федорякою, та, можливо — Володимиром Самишкіним. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.

9 жовтня 2014-го його тіло ексгумували пошуковці місії «Евакуація-200» та привезли до Дніпропетровська. Похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невідомий № 788. Згодом упізнаний за тестами ДНК.

Перепохований в Кривому Розі 13 квітня 2015 року, кладовище «Центральне», Алея Слави.[1]

Без Станіслава лишилась наречена.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
• в школі, де навчався Трегубчак, відкрито меморіальну дошку його честі[2]
• відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно).

Примітки

1. Кривий Ріг попрощався з героєм Станіславом Трегубчаком (рос.)
2. Меморіальна дошка

Джерела

• Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Трегубчак Станіслав Олегович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• https://1kr.ua/news-20372.html [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Меморіальна дошка на честь Трегубчака Станіслава Олеговича (23.08.1987 — 07.2014), солдата Збройних сил України, який загинув при виконанні військового обов'язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканності України