Трапи (геологія)

Геологічні провінції світу
за даними Геологічної служби США (USGS)
Континентальна кора
   Перехідні зони
 Океанічна кора
Вік:
   0–20 млн років
   20–65 млн років
   >65 млн років
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трап (значення).

Трапи (рос. траппы; англ. trapps; нім. Trappe m pl; від швед. trappa — «сходи»[1]) — серії основних магматичних порід (лав, туфів і туфобрекчій), що супроводжуються великим числом інтрузивних пластових жил — сіллів.

Склад

Утворюються на платформах, в континентальних умовах. Імовірно, трапові товщі утворені виливами основної магми, що підіймається з мантії з великих глибин. До складу трапових товщ входять толеїти, базальти, діабази, долерити, авгітові і інші порфірити, що мають найрізноманітнішу структуру і склад, а також склуваті, долеритові, офітові породи; масивні мигдалеподібні, іноді кульові лави[1].

Як правило, породи трапи багаті вторинними мінералами. З траповими областями пов'язано багато корисних копалин. (наприклад, алмази, ісландський шпат, цеоліти, графіт), мідно-нікелеві зруденіння, платинові метали (в ПАР)[1].

Поширення

Поширені в Азії на Східносибірському нагір'ї (сибірські) та на півострові Індостан (деканські)[1]; у Північній і Південній Америці (по річці Парана); на островах Гренландія та Ісландія; в Африці в зоні Рифтових долин.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Трап // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела