Транспортно-енергетичний модуль

Транспортно-енергетичний модуль
Дві компоновки буксира. У складеному вигляді займають однаковий обсяг під обтічником «Ангара-5В».
Основні параметри
Зовнішні зображення
Макет реакторної установки

Транспортно-енергети́чний мо́дуль (ТЕМ, ядерний буксир[1][2], космічний буксир[3]) — космічний транспортний засіб (межорбітальний буксир), що розроблюється на замовлення Роскосмоса промисловістю Росії. Головним розробником є Акціонерне товариство Центральний науково-дослідний інститут машинобудування[4][5].

Особливості проєкту

ТЕМ створюється як транспортний засіб для вирішення завдань дослідження Місяця, Марса, польотів до інших планет Сонячної системи.

Відмінна особливість проєкту - використання в якості джерела енергії ядерної енергетичної установки мегаватного класу. Роботи над проєктом розпочалися у 2009 році, поява льотного прототипу модуля очікується у 2022-2023 роках.

На основі ТЕМ КБ «Арсенал» розробляє космічний комплекс «Нуклон» для наукових досліджень в інтересах освоєння Місяця і вивчення Сонячної системи.

Конструкція

До складу модуля входять енергоблок з реакторною установкою, іонні двигуни (ВД-500) підвищеної потужностіі[6], розсувні ферми, стикувальний вузол, сонячні батареї, холодильник-випромінювач.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Сколько лететь до Марса: сейчас и в будущем?. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 28 грудня 2020.
  2. ↑ Россия способна опередить США в «ядерном» освоении космоса. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 28 грудня 2020.
  3. ↑ В России объявился собственный Илон Маск. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  4. ↑ ЦНИИмаш разработает транспортно-энергетический модуль на ядерной энергии [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Interfax
  5. ↑ Создание в России транспортного модуля с ядерным двигателем обойдется в 3,8 миллиарда рублей [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.] // arms-expo.ru
  6. ↑ ОГНЕВЫЕ ИСПЫТАНИЯ ИОННОГО ДВИГАТЕЛЯ ВЫСОКОЙ МОЩНОСТИ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНЫХ ТРАНСПОРТНЫХ МОДУЛЕЙ. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28 грудня 2020. [Архівовано 2021-05-07 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Егоров Игорь. Немного о российском ядерном буксире : [арх. 2020_09-19] : [рос.] // thealphacentauri.net : некоммерческий образовательный проект о космосе. — 2020..
  • Bart Hendrickx. Ekipazh: Russia’s top-secret nuclear-powered satellit : [англ.] // thespacereview.com : Интернет-портал с редакторской правкой. — 2019.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.