|
Трамвай Лінца
Трамвай Лінца (нім. Linzer Straßenbahn-Netz) — трамвайна мережа, що утворюють основу системи міського громадського транспорту Лінца, адміністративного центру федеральної землі Верхня Австрія, Австрія. Мережа управляється підрозділом Linz Linien компанії Linz AG (міської комунальної компанії) і використовує колію 900 мм. Мережа складається з чотирьох ліній, включаючи Пестлінгербан, з яким інтегрована з 2009 року. Linz Linien також керує мережею міських автобусів Лінца і мережею тролейбусів Лінца[1]. ІсторіяПершу конку завдовжки 2,6 км від вокзалу станції Лінц-Головний, через центр міста та через Дунай до кінцевої станції на нинішній Гінзенкамплац відкрито в Лінці в 1880 році. Лінія побудована на незвичайній колії трамвая 900 мм, який за межами Лінцу використовується лише у Лісабоні. У 1895 році лінію було продовжено на 300 метрів на її північному кінці до залізничної станції Лінц-Урфар (Мюлькрайсбангоф). У 1897 році трамвай було електрифіковано. У 1898 році на той час незалежна лінія Пестлінгербан була відкрита від залізничної станції Лінц-Урфар до вершини Пестлінгберг. Ця лінія мала ширину колії 1000 мм, тому пасажири були змушені робити пересадку на Лінц-Урфар[2]. У 1902 році основну трамвайну мережу було розширено лінією, яка сполучила Блюмауерплац на південь від центру міста з північною стороною мосту через річку Траун у Кляйнмюнхені, що дало загальну довжину 5,88 км. Завдяки цьому розширенню трамвай Лінца набув вигляду, який мав протягом багатьох років: довга лінія з півночі на південь і коротка гілка до головного залізничного вокзалу. У 1914 році був відкрито маршрут схід-захід — M, тоді як лінія північ-південь охоплювалася маршрутами B від Урфара до станції та E від Урфара до південної кінцевої станції. У 1929 році вісь північ-південь була подовжена на південь новим мостом до передмістя Ебельсберг. Тут було споруджено гейт з Флоріанербан[en] до Санкт-Флоріана[en]. Трамвайні лінії були пошкоджені під час Другої світової війни, і післявоєнній ситуації не допоміг міст через Дунай, що був контрольно-пропускним пунктом між окупованими США та СРСР секторами Австрії, змушуючи пасажирів пересідати там на трамваї. Після 1955 року відбулася деяка реконструкція, але в 1969 році поперечний маршрут М був замінений на автобуси. У 1985 році була відкрито відгалуження від Кляйнмюнхен до Аувізен. У 2002—2005 рокаї маршрут до Ебельсберга був розширений до SolarCity. У 2004 році основний маршрут з півночі на південь було переведено в тунель через головний залізничний вокзал, таким чином усунувши потребу в окремій гілці до цього місця. У 2011 році нове відгалуження, що відходить від цього тунелю на залізничній станції, продовжили до Доблергольца. Тим часом у 2008 році Пестлінгербан, який до цього часу існував окремо, було закрито та перешито на ту саму колію, що й трамваї Лінца. Гейт між двома системами було споруджено в Урфарі. Лінію було знову відкрито у 2009 році[2]. Лініїіснує 5 маршрутів[3]:
Маршрут 50 курсує маршрутом Пестлінгербан між Пестлінгберг і Ландгутштрасе. У вихідні дні дві нічні лінії (N82 і N84) працюють щопівгодини з опівночі до 05:30. Вони курсують тим самим маршрутом, що й лінії 2 і 4 вдень. Парк[4]
Примітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
