Довжина птаха становить 15 см, вага 17-20 г. Верхня частина тіла темно-сіра, крила коричневі, за очима руді плями. Хвіст і надхвістя охристо-рожеві, на кінці хвоста широка чорна смуга у вигляді перевернутої літери V. Нижня частина тіла білувата. Очі карі, дзьоб короткий, прямий, лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів пера мають охристі кінчики. Вокалізації — трелі і крики «чак-чак».
E. s. ensifera (Clancey, 1958) — південь Намібії, захід і центр ПАР;
E. s. sinuata (Sundevall, 1858) — південний захід ПАР.
Поширення і екологія
Рудогузі трактраки мешкають в Намібії, Південно-Африканській Республіці і Лесото. Вони живуть в сухих чагарникових заростях кару, на сухих низькотравних луках та в піщаних і кам'янистих пустищах, в прибережних районах трапляються на полях. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, яких шукають на землі або під деревами. Рудогузі трактраки є моногамними птахами. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави і листя, розміщується на землі, зазвичай під чагарником. В кладці від 2 до 4 зелених або блакитних яєць.
↑Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.
Джерела
Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1