Топка (значення)

• Топка — пристрій в печі, котельній установці для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива.
• Топка (толпка, стопка, ступка) — невелика форма для солі[1] (використовувалася на старовинних солеварнях)[2].
• Топка (від нід. top — «вершина») — конічна чашечка з агатовим або сапфіровим кристалом у центрі, яка закріплюється в середині картушки магнітного компаса і якою остання спирається на шпильку.

Топонім

Топка (рос. Топка) — назва кількох географічних об'єктів у Росії:

Населені пункти

• Топка — село в Бичурському районі Бурятії.
• Топка — присілок у складі Черемховського району Іркутської області.

Річки

• Топка (притока Хілка) — річка, протікає в Бурятії.
• Топка (притока Ікорця) — річка, протікає у Воронезькій області.
• Топка (притока Овечки) — річка, протікає в Карачаєво-Черкесії.
• Топка (притока Сінари) — річка, протікає в Челябінській області.
• Топка (притока Шубинки) — річка, протікає в Алтайському краї, Республіці Алтай.
• Топка (притока Б'юзи) — річка, протікає в Балахтінському районі Красноярського краю.

Примітки

1. Топка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Герасименко Н. О. Толпка [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.