Тонунц Гурген Оганесович

Тонунц Гурген Оганесович
Народився2 вересня 1922(1922-09-02)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка[1][2][3]
Помер22 вересня 1997(1997-09-22)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих (75 років)
Москва, Росія[1][3]
ПохованняТроєкуровське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьвірмени[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМосфільм Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльностіз 1947[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0867426
Нагороди та премії
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»
народний артист Вірменської РСР народний артист Російської Федерації

Гурген Оганесович Тонунц (2 вересня 1922 — 21 вересня 1997) — радянський вірменський кіноактор. Заслужений артист Якутської АРСР (1961)/ Народний артист Вірменської РСР (1967). Народний артист Російської Федерації (1993).

Життєпис

Навчався у Всесоюзному державному інституті кінематографії (19471948). Працював у Кустанайському театрі.

Грав у фільмах: «Аркуш із блокнота» (1965, Марданбек), «Останній подвиг Камо» (1973, Камо), «Ранок» (Шаумян), «Назустріч совісті» (Сардаров) та ін.

Знявся в українських стрічках: «Небо кличе» (1959, Верст), «Закон Антарктиди» (1963, Йоган Гааген), «Космічний сплав» (1964, епіз.), «Два роки над прірвою» (1965, угорський полковник), «Один шанс із тисячі» (1968, Кестер), «Повість про чекіста» (1969), «Поштовий роман» (1969, Михайло Ставракі).

Література

  • Актеры советского кино. Вьш. 8-й. Л., 1972;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.424.

Примітки

Посилання