Тонгатапу (тонг.Tongatapu, англ.Tongatapu) — один з п'яти округів Королівства Тонга, розташований у південній частині країни, на частині острівної групи Тонгатапу.
Географія
Округ Тонгатапу розташований на 31-му острові острівної групи (архіпелагу) Тонгатапу (крім островів Еуа та Калау) у крайній південній частині Королівства Тонга, за 204 км (від головного острова Тонгатапу) на південь від округу Ха'апаї. Площа округу становить 266 км², а площа заселених островів — 261 км². На півночі округ межує з острівною групою Ха'апаї (округ Ха'апаї), на півдні — південному заході — з Новою Зеландією (за 1860 км), на заході — з острівними державами Вануату (за 1520 км) та Новою Каледонією (за 1720 км), на сході — з Островами Кука (за 1570 км).
Населення
Зміна чисельності населення округу Тонгатапу за переписом станом на листопад місяць, з 1976 по 2011 роки:[1][3]
Роки
1976
1986
1996
2006
2011
Чисельність населення, осіб
57 411
▲63 794
▲66 979
▲72 045
▲75 416
Тонгатапу є єдиним округом у державі в якому з 1976 по 2011 роки спостерігався стабільний ріст чисельності населення. Острови які мали постійне населення станом на 02011-11-3030 листопада2011 року — Тонгатапу, Ататаа, Еуеїкі, Нукунукумоту, Пангаїмоту та Фафа'а. З 31 острова округу тільки ці 6-ть мають постійне населення, яке зосереджене в шістдесят чотирьох населених пунктах.
Адміністративний поділ
Острови Тонгатапу
Округ Тонгатапу розташований на групі островів Тонгатапу. Адміністративний центр, столиця держави і найбільший населений пункт округу і кріїни — місто Нукуалофа складається з трьох кварталів: Коломоту'а (7855 осіб), Колофо'оу (8860 осіб) та Ма'уфанга (7514 осіб) з загальним числом населення 24 229 осіб в 2011 році[1] та 24 571 особа у 2012 році[4], розташоване в центральній частині на північному узбережжі острова Тонгатапу.
1. Район Коломоту'а (адміністративний центр — Східний Нукуалофа), займає центрально-східну частину північного узбережжя острова Тонгатапу, з загальною кількістю населення 17 088 осіб (2011), яке проживає в шістьох населених пунктах: кварталі Коломоту'а міста Нукуалофа та селах — Пуке, Сіа'атоутаї, Тофоа, Хавелулото, Хофоа.
2. Район Колофо'оу (адміністративний центр — Західний Нукуалофа), займає центрально-західну частину північного узбережжя острова Тонгатапу і заселені острови Нукунукумоту, Пангаїмоту та Фафаа з загальною кількістю населення 18 957 осіб (2011), яке проживає в шістьох населених пунктах: кварталах Колофо'оу та Ма'уфанга міста Нукуалофа та селах — Сієсіа, Пангаїмоту, Попуа, Тукутонга, Фафаа.
3. Район Ваїні (адміністративний центр — Ваїні), займає центральну частину південного узбережжя острова Тонгатапу, з загальною кількістю населення 12 949 осіб (2011), яке проживає в дев'ятьох населених пунктах (селах): Ваїні, Веїтонго, Лонготеме, Малапо, Нукухетулу, Пеа, Токомололо, Фолаха, Ха'атеїхо.
4. Район Лапаха (адміністративний центр — Му'а-Лапаха), займає північно-східну частину острова Тонгатапу і заселений острів Еуеїкі з загальною кількістю населення 7,380 осіб (2011), яке проживає в дванадцятьох населених пунктах (селах): Афа, Еуеїкі, Колонга, Макаунга, Манука, Му'а (Лапаха), Навутонга, Ніутоуа, Нукулека, Таласіу, Талафо'оу, Хої.
5. Район Татакамотонга (адміністративний центр — Му'а-Татакамотонга), займає південно-східну частину острова Тонгатапу з загальною кількістю населення 7,233 осіб (2011), яке проживає в дев'ятьох населених пунктах (селах): Лавенгатонга, Му'а (Татакамотонга), Наколо, Пелехаке, Фатуму, Фуа'амоту, Ха'асіні, Хавелуліку, Холонга.
6. Район Нукунуку (адміністративний центр — Нукунуку), займає західну частину острова Тонгатапу з загальною кількістю населення 7,733 осіб (2011), яке проживає в дванадцятьох населених пунктах (селах): Ваоту'у, Лакепа, Матафонуа, Матахау, Нукунуку, Утулау, Фатаї, Ха'акаме, Ха'алало, Хоума.
7. Район Коловаї (адміністративний центр — Коловаї), займає північно-західну частину острова Тонгатапу і заселений острів Ататаа з загальною кількістю населення 4,076 осіб (2011), яке проживає в дванадцятьох населених пунктах (селах): Ататаа, Ахау, Кала'ау, Канокуполу, Коловаї, Масіламеа, Те'екіу, Фахефа, Фо'уї, Ха'авакатоло, Ха'атафу, Ха'уту.
