Томас Волсі

Томас Волсі
англ. Thomas Wolsey
Народивсяне раніше 1470 і не пізніше 1471
Іпсвіч[1]
Помер29 листопада 1530
Лестер, Англія[1]
ПохованняЛестерське абатство
Країна Королівство Англія
Діяльністькатолицький священник, католицький єпископ, суддя, політик, державний діяч
Галузькатолицька церква[2] і політика[2]
Alma materколедж Магдалени[d], Ipswich Schoold і Magdalen College Schoold
Знання мованглійська[2]
Суспільний станмаси
Посадалорд-канцлер Англії, кардинал[3][2], Roman Catholic Bishop of Lincoln (England)d, Roman Catholic archbishop of Yorkd, апостольський адміністратор[d], апостольський адміністратор[d] і апостольський адміністратор[d]
Конфесіяангліканство і католицька церква[3]
БатькоRobert Wolseyd[4]
МатиJoand[4]

Кардинал Томас Волсі (також Вулсі, англ. Thomas Wolsey; близько 1470–1471 — 29 листопада 1530) — канцлер Англійського королівства в 1515—1529 роках; архієпископ Йоркський з 1514 року; кардинал з 1515 року. До 1529 року вважався наймогутнішою людиною в Англії після короля Генріха VIII, тримав у своїх руках всю зовнішню і значну частину внутрішньої політики.

Біографія

Син м'ясника з Іпсвіча. Навчався в Оксфорді. У 1498 році прийняв священничий сан.

Завдяки зв'язкам у придворному середовищі потрапив до кола наближених Генріха VII, а в 1507 році став його духівником. Після вступу на престол Генріха VIII заохочував його пристрасть до розваг, зосередивши у своїх руках основні важелі державного управління. За два десятиліття свого перебування в фаворі кардинал Волсі нажив нечувані статки.

В області зовнішньої політики Волсі бачив Англію в ролі «арбітра», який наглядає за станом справ у континентальній Європі. Після вдалих бойових дій у Франції (1513) кардинал намагався примирити французького монарха з англійським, для чого влаштував їх зустріч на Полі золотої парчі в червні 1520 року.

У тому ж 1520 році він супроводжував свого короля на зустріч з імператором Карлом V, а три роки по тому направив загони англійських лицарів на допомогу імператору в його бойових діях проти Франції.

У 1528 році виступив проти імператора на боці французів. Подібна безпринципність привела зрештою до дипломатичної ізоляції Англії в континентальній Європі.

Волсі до такої міри захопився дипломатичними інтригами, що значною мірою передоручив проведення реформи англійської церкви своїм радникам. З метою фінансування бойових дій на континенті запровадив цілий ряд непопулярних податків (зокрема, Amicable Grant) і закрив 29 монастирів, а з надлишкових доходів побудував палац Гемптон-корт і заклав Крайст Черч в Оксфорді. Не додавали йому популярності та чутки про далеко не благочестиві подробиці його особистого життя: попри целібат, Волсі не приховував наявності незаконнонароджених сина і дочки.

Волюнтаризм худородного кардинала викликав крайнє невдоволення не тільки серед простих людей, а у й вищих шарів знаті, які переконали короля, що Волсі знаходиться на утриманні французького уряду. Кардинал потрапив в опалу у зв'язку з відмовою Папи санкціонувати розірвання шлюбу короля з Катериною Арагонською, позбувся своїх титулів і був узятий під варту, проте помер до побачення з королем. Його непопулярність серед різних станів полегшила поширення в Англії протестантизму.

В мистецтві

Література

  • Wolsey. By A. F. Pollard, M.A., F.B.A., Director of the London School of Historical Research. London : Longmans. 1929. Pp. xvi 393. 21s. net.

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118807811 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  4. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.

Посилання