|
Тодор Радев
Тодор Димитров Радев (болг. Тодор Димитров Радев; 27 лютого 1887, Дупниця, Болгарія — 3 листопада 1957, Софія) — болгарський військовий діяч, політик, генерал-майор. БіографіяНародився 27 лютого 1887 в Дупниці. У 1906 закінчив Військове училище в Софії, а в 1915 — Миколаївську академію Генерального Штабу в Санкт-Петербурзі. У 1906 отримав звання лейтенанта і служив у 7-му артилерійському полку в Самокові. 22 вересня 1909 був призначений старшим лейтенантом. Брав участь у Першій Балканській війні (1912—1913) командиром батареї. 8 серпня 1913 отримав звання капітана. У тому ж році він був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня ІІ класу. Під час Першої світової війни служив в штабі Планинської дивізії, в штаб-квартирі 2-ї піхотної дивізії. 30 травня 1917 року отримав чин майора і в тому ж році був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня І класу і орденом «Залізного хреста» II ступеня. У 1918 був нагороджений військовим орденом «Австрійського хреста» III ступеня. У період 1922–1928 був викладачем у військовому училищі, потім — начальником відділу штабу армії. З 1920 — підполковник, а з 1926 — полковник. У 1930 Радев був директором школи для офіцерів запасу, а в 1931-1932 — військовим аташе в Берліні, Бухаресті та Лондоні. У відставціПісля звільнення з армії займається економікою. У 1942–1944 був керівником тютюнової компанії ВАТ «Златолист» в Дупниці. Після перевороту неодноразово репресований. Помер у злиднях 3 листопада 1957 в Софії. У 1998 посмертно став почесним громадянином Дупниці. Військові звання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||
