Ткачук Тарас Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткачук.
Тарас Ткачук
Тарас Михайлович Ткачук
Народився6 лютого 1960(1960-02-06) (64 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, археолог, культуролог
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка

Тарас Михайлович Ткачук (нар. 6 лютого 1960, Львів, УРСР) — український історик, археолог, культуролог, дослідник трипільської орнаментики, кандидат історичних наук (1996)[1]. Член Європейської асоціації археології. Стипендіант програми імені Фулбрайта (2003—2004)[2].

Життєпис

Тарас Ткачук народився 6 лютого 1960 року в місті Львові.

Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1987), аспірантуру Інституту археології НАН України (1995). Працював старшим лаборантом Інституті археології НАН України (1985—1992), від 1996 — завідувач відділу археології національного заповідника «Давній Галич».

Засновник громадської організації «Галицьке наукове історико-культурне товариство».[3]

Наукова діяльність

У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Орнаментація мальованого посуду культури Трипілля-Кукутені як знакові системи».

Сфера наукових інтересів — археологія нео-енеоліту Південно-Західної Європи, семіотика, філософія і методологія науки.

Доробок

Автор 70 статей, у т. ч. 3-х монографій та 8-и наукових книжок.

Монографії:

  • «Орнаментація мальованого посуду трипільсько-кукутенської спільності як знакові системи (етапи βІІ–СІІ–γІІ)» (1996),
  • «Знакові системи трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд етапів βІІ–СІІ–γІІ)» (2005),[4]
  • «Семіотичний аналіз трипільсько-кукутенських знакових систем (мальований посуд)» (2005, у співавторстві з Ярославом Мельником).[5]

Книжки:

  • «Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма. Каталог» (1997)[6],
  • «Знакові системи трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд; 2005, Ч. 1.)»[7]
  • «Знакові сиситеми трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд; 2005, Ч. 2., у співавторстві)»[8]
  • «Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites» (2013, у співавторстві)[9]
  • «Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu» (2016, у співавторстві)[10],
  • «Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї. Збори П. Перекліти. Дослідження 1999 р.» T. 1. (1999, у співавторстві)[11], Т. 2. (2018, у співавторстві)[12], Ч. 3. (2020, у співавторстві)[13].
  • «Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї (дослідження 2002, 2005 рр)» (2022)[14]
  • «Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї. Дослідження 2006 року» (2023)[15]

Примітки

  1. ↑ Ткачук Тарас Михайлович // Науковці України.
  2. ↑ Микицей, М. Тарас Ткачук: «Земля Прикарпаття зберігає ще достатньо таємниць…» // Галицький кореспондент. — 2020. — 24 листопада.
  3. ↑ ГО «Галицьке наукове історико-культурне товариство» в ЄДР.
  4. ↑ III місце в номінації «Краща монографія» ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2008»
  5. ↑ II місце в номінації «Краща монографія» ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2008»
  6. ↑ Ткачук Т., Тимус, К. Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма. Каталог. Галич, 1997. 59 С.
  7. ↑ Ткачук, Т. Знакові системи трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд). Частина I. Вінниця 2005. 417 С.
  8. ↑ Ткачук Т., Мельник, Я. Знакові сиситеми трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований посуд). Частина II. Вінниця 2005. 205 С.
  9. ↑ Kadrow S., Trela-Kieferling E., Tkachuk T., Ţurcanu S., Gluza I., Prokopowicz A., Godula, G. Bilcze Złote. Materials of the Tripolye culture from the Werteba and the Ogród sites. Kraków, 2013. 323 P.(пол.)
  10. ↑ Cieszewska-Branicki J., Szmyt M., Drejer-Kowalska A., Silska P., Hilderbrandt-Radke I., Diachenco A., Harat-Strotsen K., Tkachuk T., Rauba-Bukowska A., Pelisiak A., Winiarska-Kabacińska M., Zieliński M., Sikorski A., Kaczałka J., Makawiecki D., Kurczawka A., Makarowicz P., Chyleński M., Juras A., Goslar T., Romaniszyn J., Staniuk R., Skrzyniecki, R. Biały Potok. Materiały z badań Józefa Kostrzewskiego na Podolu. Poznań, 2016. 521 S.
  11. ↑ Ткачук Т., Кочкін І., Щодровський, Р. Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї. Збори П. Перекліти. Дослідження 1999 р. T. I, Галич–Івано-Франківськ 2017. 140 С.
  12. ↑ Ткачук Т., Кочкін І., Щодровський, Р. Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї. Дослідження 2000 р. Т. II. Галич –Івано-Франківськ 2018. 141 С.
  13. ↑ Ткачук Т., Кочкін І., Щодровський, Р. Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров’ї. Дослідження 2001 р. Т. III. Галич –Івано-Франківськ 2020. 247 С.
  14. ↑ Ткачук Т., Кочкін І., Щодровський, Р. Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї (дослідження 2002, 2005 рр). — Галич-Івано-Франківськ. — IV т. — 2022. — 160 С.
  15. ↑ Ткачук Т, Кочкін І, Щодровський Р. Багатошарове поселення Більшівці (ур. Кути) на Верхньому Подністров'ї. Дослідження 2006 року. Т. Галич -Івано-Франківськ 2023. 88 С.

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли
Д/ф «Трипілля. Забута цивілізація Старої Європи» на YouTube // UA:Перший.
Тема дня. Радіовимір. Про проєкт «Інтерактивна археологічна карта» на Прикарпатті на YouTube // Суспільне Карпати.