У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ткаченко Тетяна.
Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця[1], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 "Екологічна безпека", академікиня Академії технічних наук України[2], дійсна членкиня Академії будівництва України[3]. Відома у світі експертка в галузі "зеленого будівництва" та кліматичних змін, популяризаторка "зеленого будівництва" в Україні.
У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»[1].
З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області [1]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.
У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління[1].
У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки[1].
У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1].
Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва[1].
У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук "Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій «зеленого» будівництва" за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»[5] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків[6]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 – старшої дослідниці.
З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року – професоркою, з 2021 – завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.[1]
З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».
Професійні досягнення
Міжнародні гранти та проєкти
У 2014 р. - перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1]. Участь перервано через російсько-українську війну.
У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).
З 2021 року бере участь [1](п. 39), [2] (п. 10). у міжнародній програмі Erasmus+, проєкт «Multilevel Local, Nation- and Regionwide Education and Training in Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP» [3]
2020-2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: “Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні”; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (ШАРС):
«Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»[9];
«Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»[10];
Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості[27];
Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу [5];
Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями[5];
Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень[28][29];
Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності[5][30][31][30];
Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).
Будівельна теплофізика та тепломасообмін
Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій[5][18];
Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів[5][18] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.
Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря
метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера[18];
формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂[18];
дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа[32][33][34][35][36][37];
автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами[38][39];
Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом[28][29].
↑ абвгдежиклмнТКАЧЕНКО Т.М.Київський національний університет будівництва i архітектури(укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
↑Тетяна ТКАЧЕНКО. Академія технічних наук України(укр.). Процитовано 5 лютого 2024.
↑ПЛОСКИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Київський національний університет будівництва i архітектури(укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
↑Марова С.Ф., Ткаченко Т. М. (2007). Роль сануючих інтер‘єрів в організації робочого простору(укр.). Донецьк: Збірник наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Державне управління». ДонДУУ. Т.VIII,
Вип. 83 «Державні механізми управління екологічним і соціально-економічним розвитком регіону». с. 46—55.
↑Ткаченко Т. М., Федотов О.В., Гончарова С.В., Квашенко Ю.О. (2012). Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря навчальних приміщень Донбаської національної академії будівництва та архітектури(укр.). Макіївка: Збірник тез доповідей III Міжнар. конф. «Науково-технічне та організаційно-економічне сприяння реформам у будівництві і житлово-комунальному господарстві», Ч.I. с. 214—216.
↑Ткаченко Т. М., Савченко О.О., Острова В.Є. (2014). Створення сануючих інтерꞌєрів з метою покращення мікроклімату приміщень(укр.). Рубіжне: Матеріали III Всеукраїнської молодіжної науково-практичної конференції: «Екологічні проблеми промислових регіонів». ІХТ СНУ ім. В.Даля. с. 187—193.
↑Ткаченко Тетяна, Жабін Сергій (Відник), Олександр Гориленко (оператор, відеомонтаж) (29 жовтня 2023). Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти. Youtube(укр.). Наукові зустрічі: Канал. Процитовано 5 лютого 2024.
↑Ткаченко Тетяна, Яценко Віктор (відник), Гориленко Олександр (оператор, відеомонтаж) (25 грудня 2023). Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами. Youtube(укр.). Наукові зустрічі: канал. Процитовано 5 лютого 2023.
↑Мілейковський Віктор (веде екскурсію), Сергій Жабін (відник), Олександр Гориленко (оператор, відеомонтаж). Під кер. Ткаченко Тетяни. (2 листопада 2023). Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження. Youtube(укр.). Наукові зустрічі: Канал. Процитовано 05 лютого 2023.