Ткаченко Володимир Петрович
Ткаченко Володимир Петрович (20 вересня 1957, Сочі — український радянський баскетболіст, Заслужений майстер спорту СРСР (1979), бронзовий призер Олімпійських ігор 1976 та 1980 року, чемпіон світу (1982 р.), триразовий чемпіон Європи (1979, 1981, 1985 рр.), чотириразовий чемпіон СРСР (1983, 1984, 1988, 1990 рр.), полковник запасу, найкращий баскетболіст Європи, Баскетболіст року в Європі 1979 року. Початок виступівСпочатку тренувався як футбольний воротар, але тренер Володимир Ельдін умовив перейти у баскетбольну секцію. Влітку 1972 року на першості Краснодарського краю серед школярів був визнаний кращим центровим. Його запрошували виступати у московський ЦСКА, ленінградський «Спартак». Однак, батьки порадили виступати за київський «Будівельник»[2]. З 1974 і до 1982 рр. виступав за «Будівельник» (Київ). Потім у 1983 році перейшов грати до ЦСКА (Москва). У сезоні 1989/90 рр. почав виступати за кордоном — в іспанському клубі першої ліги «Гвадалахара». Виступаючи за Будівельник (Київ), ЦСКА (Москва) і збірну СРСР, завоював репутацію одного з найкращих центрових світового баскетболу. Завершив виступи через загострення старих травм спини і колін. НавчанняВ 1982 році В.Ткаченко закінчив Київський інститут фізкультури. Досягнення
Нагороди
Післяспортивне життяЗ 2004 року працює на муніципальному підприємстві «Барвиха» (Одинцовський район, Московська область), очолює транспортну службу[4]. Цікаві факти
Діти: старший син — Олег, а молодший — Ігор — баскетболіст, грав за БК «Динамо» (Москва)[6].
Примітки
Джерела
Посилання
|