Тирс

Сатир і менада з тирсами, червонофігурний кантарос, Кабінет медалей, Париж

Тирс (грец. θύρσος) — жезл Діоніса та його супутників. За легендою, тирс виготовляли зі стебла велетенського фенхеля, обвивали виноградним листям, плющем та увінчували шишкою пінії. Тирс був атрибутом давньогрецького бога Діоніса, а також його свити — сатирів та менад. Постійний атрибут діонісійських містерій, символ людського творчого начала.

Вперше слово засвідчено в комедії Кратіна «Діоніс-Олександр» (430 р. до н. е.)[1].

Інше

• Фірс (Θύρσος) — чоловіче ім'я, яке походить від візантійської вимови грец. θύρσος і буквально означає «тирс».

Примітки

1. Коментар О. П. Цибенка в кн. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. Кн. 4—7. СПб, 2005. — С. 299.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.