Типи співацьких голосів

Основні вокальні діапазони
Жіночі
Сопрано
Мецо-сопрано
Контральто
Чоловічі
Контратенор
Тенор
Баритон
Бас

Існує безліч систем класифікації співацьких голосів. Деякі з них враховують силу голосу, тобто те, наскільки голосно співак може співати, інші — наскільки рухливий, віртуозний, чіткий голос співака, і інше.


Сучасна класифікація

Найчастіше використовується класифікація, що враховує діапазон голосу і стать співака. За цими критеріями вирізняють 6 груп голосів, кожна з яких поділяється на більш вузькі підтипи:[1]

Жіночі голоси Сопрано (високий) Колоратурне
Лірико-колоратурне
Ліричне
Лірико-драматичне
Драматичне
Мецо-сопрано (середній) Ліричне
Низьке
Контральто (низький)
Чоловічі голоси Тенор (високий) Альтіно
Ліричний (di grazia)
Мецо-характерний (spinto)
Драматичний (di forza)
Баритон (середній) Ліричний
Драматичний
Бас (низький) Високий (cantanto)
Центральний
Низький (profundo)

Рідкісні типи голосів

Існує також категорія співаків-чоловіків, які співають в діапазоні жіночого голосу. Цей тип голосів рідкісний, але досі використовується, в основному, в опері.

У музиці бароко багато ролей було написано для кастратів — співаків чоловічої статі, які в хлоп'ячому віці зазнали кастрації для збереження високого, як у жінки, голосу.

В сучасному вокальному виконавстві ці ролі може виконувати контратенор або тенор, який володіє розвиненою технікою співу фальцетом.

Діапазон вокального голосу

Загалом, голос професійного оперного співака — має дві октави повноцінного однорідного звучання із гармонійними регістровими переходами. Крім того, вважається вкрай доцільним наявність у верхньому та нижньому регістрі діапазону вокального «запасу» голосових можливостей приблизно в межах терції, для більш вільного голосоведення при виконанні граничних нот наявного реального діапазону голосу конкретного співака.

Примітки

  1. Класифікація згідно з джерелом: А.П. Иванов. Искусство пения. — Голос-пресс, 2006. — С. 37. — ISBN 5-7117-0124-х.