Тимчасовий супутник

Діаграма орбіти для єдиного тимчасового супутника Землі 2006 RH120 захопленого протягом з липня 2006 по липень 2007.

Тимчасовий супутник — це об’єкт, який був захоплений гравітаційним полем планети і, таким чином, став природним супутником планети, але, на відміну від нерегулярних супутників більших зовнішніх планет Сонячної системи, з часом або покине свою орбіту навколо планети. або зіткнутися з планетою. Єдиними спостережуваними прикладами є 2006 RH120, тимчасовий супутник Землі протягом дванадцяти місяців з липня 2006 по липень 2007, і 2020 CD3, який був відкритий у 2020 році.[1][2] Деякі недіючі космічні зонди або ракети також спостерігалися на тимчасових супутникових орбітах.[3]

В астрофізиці тимчасовий супутник — це будь-яке тіло, яке входить у сферу Хілла планети на досить низькій швидкості, так що воно стає гравітаційним зв'язком з планетою протягом деякого періоду часу.[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ 2006 RH120 ( = 6R10DB9) (A second moon for the Earth?). Great Shefford Observatory. 14 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 13 листопада 2017. [Архівовано 2015-02-06 у Wayback Machine.]
  2. ↑ MPEC 2020-D104 : 2020 CD3: Temporarily Captured Object. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  3. ↑ Azriel, Merryl (25 вересня 2013). Rocket or Rock? NEO Confusion Abounds. Space Safety Magazine. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  4. ↑ Lissauer, Jack J.; de Pater, Imke (2019). Fundamental Planetary Sciences : physics, chemistry, and habitability. New York, NY, USA: Cambridge University Press. с. 34. ISBN 9781108411981. Comets or other bodies that enter the Hill sphere of a planet at very low velocity can remain gravitationally bound to the planet for some time as temporary satellites.