Техногенна катастрофа (англ.Industrial disaster) — катастрофа з тяжкими наслідками для довкілля і людини, викликана частковим або повним виходом з ладу або руйнуванням технічних засобів.
Причини
Причинами техногенних катастроф (авіаційних, залізничних, морських та річкових катастроф, вибухів, пожеж та аварій на техногенних виробництвах) є:
природні чинники: непогода, аномальна температура, землетруси, повені, пожежі тощо;
антропогенні чинники: помилки проектування, порушення правил обслуговування та експлуатації транспортних засобів та об'єктів техногенних виробництв, терористичні акти.
1902 рік. Соляний рудник Кунігунда (Закарпаття) раптово просів на 20 метрів. Згодом улоговину заповнила солона вода, утворилося озеро Кунігунда — аналог Мертвого Моря, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі.
1908 рік. Свердловина Ойл Сіті (Західна Україна) з глибини 1015 м викидала на добу 3000 т нафти, засмічуючи прилеглу місцевість; це була катастрофа світового масштабу, ускладнена попаданням нафти в річку Дністер і грандіозною пожежею.
1925—1977 роки. Видобуток газу і нафти в штаті Каліфорнія (США) привели до зниження рівня підземних вод на десятки метрів (максимальна до 153 м) і, як наслідок, до опускання земної поверхні на 9 м.
1929 рік. Вибух газу в долині річки Морени на території Румунії, який горів більше півтора року.
1962 рік. Провал бурового інструменту на Качанівському нафтовому родовищі ДДЗ, запалав газовий фонтан.
1963 рік. Вибух газу в процесі розвідки Кегичівського газового родовища (ДДЗ).
1967 рік. Біля берегів Західної Європи зазнав аварії супертанкер «Торрі Каньйон», в море потрапило 120 тис.т нафти. Величезна нафтова пляма спотворила прибережні води і береги Франції і Англії. Загинуло 50 тис. водоплавних птахів, тобто 90 % морських птахів цих районів.
1971 рік. Провал бурової вишки поблизу Дарвазе (Туркменістан) і загорання газу, який продовжує горіти до сих пір.
У листопаді 1971 року в порту Клайпеда стався розлив більше 16 тис. т мазуту з танкера «Глобе Асімі», що негативно позначилося на екосистемі Балтійського моря.
1972 рік. Вибух вуглеводневої суміші в Бориславі, який призвів до людських жертв.
1976 рік. В межах великого газового родовища Газлі (Узбекистан) в результаті інтенсивних бурових робіт було спровоковано землетрус силою до 9-10 балів.
1978 рік. Неподалік від французького порту Бордо затонув супертаркет «Амоко Кадіс», пролилося 230 тис. сирої нафти, утворивши на поверхні води найбільшу нафтову пляму в історії судноплавства.
1979 рік. Сумний рекорд по забрудненню морських вод належить нафтовій свердловині «Іксток-1» (Мексика), пробуреної біля берегів півострова Юкатан в Мексиканській затоці. Аварія трапилася в червні, і щодня в акваторію виливалося більше 4 тис. т нафти. Свердловина фонтанувала більше місяця, виплеснувши з надр майже 0,3 млн т нафти. Ліквідація фонтана обійшлася в 131,6 млн доларів США.
1979 рік. Велика аварія при зіткненні танкерів «Етдентік Емпресс» і «Іджен Кептен» в Карибському затоці недалеко від Тринідаду. У море вилилося 300 тис. т нафти.
1980 рік. Набула чинності Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню моря нафтою, яка передбачає повну заборону зливу таких вод і нафтових залишків з танкерів по всій акваторії Світового океану.
1981 рік. Листопадовий шторм викинув на хвилеріз порту Клайпеда грецький танкер «Глобус Асіні». З пробоїни в море витекло 10 тис. т нафти.
1983 рік. Недалеко від Атлантичного узбережжя загорівся і затонув танкер «Кастіло де Бельвер», в океані виявилося 250 тис. т нафти.
1985—2000 роки. У процесі видобутку вуглеводнів у Росії було зафіксовано понад 130 відкритих фонтанів, які призвели до тяжких наслідків; в 55 випадках при цьому вибухи супроводжувалися пожежами.
1991 рік. Під час війни в Перській затоці було підірвано 1250 нафтових свердловин, в результаті чого щодня згоряло близько 1 млн т нафти, забруднюючи повітря на багато сотень кілометрів від Кувейту.
Катастрофа на нафтопереробній платформі «Петробрайс» у Бразилії, липень 2000
Вибух на хімічному комбінаті AZF у Тулузі, 21 вересня 2001
2003 рік. У Тегерані Прикаспійські країни підписали Конвенцію із захисту морського середовища Каспійського моря, метою якої є захист морського середовища від забруднення, а також збереження, відновлення, стійке і раціональне використання біологічних ресурсів акваторії.
2007—2012 роки. На газопроводах Росії відбулося більше десятка проривів газопроводів, що супроводжувалися вибухами.
2010 рік. Вибух і пожежа на нафтовій свердловині в Мексиканській затоці, що супроводжувався розливом нафти, який відносять до числа найбільших техногенних екологічних катастроф нашого часу.
2010—2015 роки — ряд техногенних катастроф на Солотвинському родовищі камʼяної солі. 22 грудня 2010 року на території шахтних виробіток ДП «Солотвинський солерудник» внаслідок активізації карстових явищ стався провал 3000 м³ ґрунту. У січні 2011 року в Солотвині стався новий провал на території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинський солерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури. 16 квітня 2015 року стався ще один обвал ґрунту біля Солотвинського водоканалу, що на вул. Возз'єднання. Розміри — 60×50 м, глибина — бл. 45 м, загальний обсяг провалля — близько 100 кубічних метрів. Дану подію пов'язують із роботою солерудника. Новоутворене карстове провалля з гострими краями, свідчить про продовження просідання ґрунту.
↑Одна з найбільших пожеж на нафтопромислах, сталася у 1903 р. у Бібі-Ейбаті, коли полум'я п'яти найбільших свердловин сягало висоти 100 м. Пожежа знищила понад 820 тис. т нафти, що спричинило кризові явища в галузі
.jpg)