Тета Скорпіона

Тета Скорпіона

θ (оточена колом) у сузір'ї Скорпіона.
Дані спостереження Епоха J2000
Сузір’я	Скорпіон
Пряме піднесення	17^г 37^х 19.12985^с[1]
Схилення	–42° 59′ 52.1808″[1]
Видима зоряна величина (V)	1.84 (1.862 + 6.22)[2]
Характеристики
Спектральний клас	F0 II[3]
Показник кольору (B−V)	+0.40[4]
Показник кольору (U−B)	+0.21[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	+1.4[5] км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: +5.54[1] мас/р Схил.: –3.12[1] мас/р
Паралакс (π)	10.86 ± 1.49 мас[1]
Відстань	прибл. 300 св. р. (прибл. 90 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	−2.71[6]
Фізичні характеристики
Маса	5.66 ± 0.65[7] M☉
Радіус	26[8] R☉
Світність	1,834[7] L☉
Ефективна температура	7,268[7] K
Обертання	125[9]
Інші позначення
Sargas, Girtab, 160 G. Scorpii, B θ Sco, CD −42° 12312, FK5 654, HD 159532, HIP 86228, HR 6553, SAO 228201, CCDM J17373−4300 [10]
Посилання
SIMBAD	дані для tet+Sco

θ Скорпіона (тета Скорпіона, θ Scorpii, θ Sco) — подвійна зоря у південному зодіакальному сузір'ї Скорпіона. Видима зоряна величина зорі становить +1,87, тому її добре видно неозброєним оком та вона є однією з найяскравіших зір нічного неба. Зоря розташована досить близько, щоб відстань до неї можна було виміряти прямо з використанням паралаксу і такі виміри, отримані під час місії Гіппаркос, дали оцінку відстані приблизно 300 св.р. (90 пк) від Сонця.

Головна компонента (θ Скорпіона A) має назву Саргас[11].

Позначення

θ Скорпіона — позначення Байєра для системи. Її компоненти — θ Скорпіона A і B — позначено за «Washington Multiplicity Catalog» (WMC) для зоряних систем, прийнятих Міжнародним астрономічним союзом.[12]

Зоря має традиційну назву Саргас шумерського походження[13]; іншим можливим походженням є назва перською سر گز (Наконечник стріли). Назва зорі «'Sar Gaz'» використовується в Ірані, і раніше використовувалась для визначення часу поділу води з каналів іригації.[14] 2016 року Міжнародний астрономічний союз створив Робочу групу з назв зір (WGSN)[15] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Робоча група вирішила застосовувати власні назви зір до окремих зір, а не для зоряних систем.[16] 21 серпня 2016 року група ухвалила перелік, у якому назву «Саргас» призначено для компоненти θ Скорпіона A.

Назва китайською, 尾宿 (Wěi Xiù), що означає Хвіст, стосується астеризму, який складається з частини зір сузір'я Скорпіона — θ Скорпіона, μ¹ Скорпіона, ε Скорпіона, ζ¹ Скорпіона і ζ² Скорпіона, η Скорпіона, υ¹ Скорпіона і υ² Скорпіона, κ Скорпіона, λ Скорпіона та ι Скорпіона.[17] Відповідно сама θ Скорпіона відома як 尾宿五 (Wěi Xiù wǔ, «П'ята зоря Хвоста»)[18].

Характеристики

Головний компонент (θ Скорпіона A) — це розвинений яскравий гігант зі спектральним класом F0 II. Зоря має масу 5,7 мас Сонця та розширилась до 26 радіусів Сонця. Вона випромінює у 1 834 разів більше, ніж Сонце, її зоряна атмосфера має ефективну температуру 7268 Кельвінів, що дає біло-жовтий колір зорі спектрального класу F. Ця зоря швидко обертається, тому має витягнуту форму з екваторіальним радіусом на 19 % більшим за полярний.

Супутник (θ Скорпіона B) має зоряну величину +5,36 і розташований на відстані 6,47 кутових секунд[19].

У культурі

θ Скорпіона розташована на прапорі Бразилії, символізуючи штат Алагоас.[20]

Примітки

1. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
2. Høg, E.; Fabricius, C.; Makarov, V. V.; Urban, S.; Corbin, T.; Wycoff, G.; Bastian, U.; Schwekendiek, P.; Wicenec, A. (2000). The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars. Astronomy and Astrophysics. 355: L27. Bibcode:2000A&A...355L..27H. doi:10.1888/0333750888/2862.
3. Houk, Nancy (1978), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, Ann Arbor : Dept. of Astronomy, Ann Arbor: Dept. of Astronomy, University of Michigan, 2, Bibcode:1978mcts.book.....H
4. Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
5. Wilson, R. E. (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Carnegie Institute of Washington D.C. Bibcode:1953GCRV..C......0W.
6. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015.
7. Hohle, M. M.; Neuhäuser, R.; Schutz, B. F. (April 2010), Masses and luminosities of O- and B-type stars and red supergiants, Astronomische Nachrichten, 331 (4): 349—360, arXiv:1003.2335, Bibcode:2010AN....331..349H, doi:10.1002/asna.200911355
8. Pasinetti-Fracassini, L. E. та ін. (February 2001) [December 2000 (arXiv)], Catalogue of Stellar Diameters (CADARS), Astronomy and Astrophysics, 367 (2): 521—524, arXiv:astro-ph/0012289, Bibcode:2001A&A...367..521P, doi:10.1051/0004-6361:20000451
9. van Belle, Gerard T. (March 2012), Interferometric observations of rapidly rotating stars, The Astronomy and Astrophysics Review, 20 (1): 51, arXiv:1204.2572, Bibcode:2012A&ARv..20...51V, doi:10.1007/s00159-012-0051-2.
10. * tet Sco. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 18 лютого 2012.
11. Naming Stars. IAU.org. Процитовано 3 березня 2018.
12. Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A.; Heber, U. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].
13. Burnham, Robert (1978), Burnham's celestial handbook: an observer's guide to the universe beyond the solar system, Dover books explaining science, т. 3 (вид. 2nd), Courier Dover Publications, с. 1676, ISBN 0-486-23673-0
14. Nash, Harriet та ін. (2012). Traditional Timing of Qanat Water Shares. International Conference on Traditional Knowledge for Water. Процитовано 26 April 2017. {{cite conference}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
15. IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, процитовано 22 травня 2016.)
16. WG Triennial Report (2015-2018) - Star Names (PDF). с. 5. Процитовано 14 липня 2018.
17. (кит.) 中國星座神話, авторства 陳久金. Надруковано 台灣書房出版有限公司, 2005,
18. (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано 2008-10-25 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. відвідано 23.11.2010.
19. Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 389 (2): 869—879. arXiv:0806.2878. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.
20. Astronomy of the Brazilian Flag. FOTW Flags Of The World website.

Посилання

• Theta Sco