Терера бушменська

Терера бушменська

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Терера (Spizocorys)
Вид: Терера бушменська
Біноміальна назва
Spizocorys sclateri
(Shelley, 1902)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Calandrella sclateri
Посилання
Вікісховище: Spizocorys sclateri
Віківиди: Spizocorys sclateri
ITIS: 563071
МСОП: 22717356
NCBI: 215325

Тере́ра бушменська[2] (Spizocorys sclateri) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Намібії і ПАР. Вид названий на честь британського орнітолога Філіпа Склейтера[4].

Опис

Довжина птаха становить 14 см, з яких від 3,9 до 4,5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,3-1,55 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Над очима білуваті "брови", через очі проходять темні смуги. Під очима невелика чорна краплеподібна пляма, за очима темна пляма у формі півмісяця. Скроні темно-коричневі. Підборіддя і горло білі, іноді з коричновою плямою. Груди і верхня частина живота світло-рудувато-коричневі, груди поцятковані вузькими коричневими смужками. Решта нижньої частини тіла білувата. Махові і стернові пера коричневі, крайні стернові пера мають білі кінчики.

Поширення і екологія

Бушменські терери мешкають на півдні Намібії та на заході Південно-Африканської Республіки. Під час сезону розмноження зустрічаються поодинці або парами, в негніздовий період можуть утворювати невеликі зграйки. Бушменські терери живуть в кам'янистих напівпустелях, подекуди порослих чагарниками. Живляться насінням і комахами. Сезон розмноження триває з серпня по грудень, в кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 11-13 днів, пташенята покидають гніздо через 10-14 днів після вилуплення.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Spizocorys sclateri. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 05 березня 2022.
  4. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 351. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.

Посилання

Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.