Тепловий пунктТеплови́й пункт (ТП) — спеціально обладнане приміщення, з якого здійснюється керування місцевими системами теплоспоживання (опаленням, гарячим водопостачанням, вентиляцією, технологічним навантаженням). У ньому відбувається трансформація параметрів теплоносія за видами споживання тепла, облік тепла тощо. Теплови́й пункт зазвичай розміщений на межі балансової належності (відповідальності) — в тепловому пункті здійснюється передача теплової енергії від зовнішніх теплових мереж (ТЕЦ або котельні) до системи опалення, вентиляції або гарячого водопостачання житлових і виробничих приміщень. Центральний тепловий пункт — тепловий пункт, до якого приєднані системи теплоспоживання двох і більше будівель (споруд). Теплові пункти розрізняються за кількістю та типом підключених до них систем теплоспоживання, індивідуальні особливості яких визначають теплову схему і характеристики обладнання ТП, а також за типом монтажу та особливостям розміщення обладнання в приміщенні ТП. Розрізняють такі види ТП:
Схема ТП залежить, з одного боку, від особливостей споживачів теплової енергії, що обслуговуються тепловим пунктом, з іншого боку — від особливостей джерела, що постачає ТП теплову енергію. Диспетчеризація теплових пунктівАвтоматизація теплового пункту з системою диспетчеризації є єдиним програмно-технічним комплексом з можливістю управління режимами теплопостачання при роботі без постійного обслуговчого персоналу із максимальним використанням «безлюдних технологій». В диспетчеризованому тепловому пункті блок автоматики всередині теплового пункту з'єднаний з комп'ютером диспетчера, що розміщений безпосередньо при будинку, який обслуговується. Таким чином диспетчер в будь-який момент може проконтролювати роботу системи. Диспетчеризація теплових пунктів дає можливість споживачам тепла постійно стежити за показниками роботи теплових пунктів та інженерних систем. Переваги використання індивідуальних теплових пунктів
Див. такожЛітература
|