|
Теводрос II
Теводрос II (геез ዳግማዊ ቴዎድሮስ; 1818—13 квітня 1868) — негус Ефіопії у 1855–1868 роках. ЖиттєписДо проголошення імператором мав ім'я Касса Хайле. Був сином дрібного феодала з Куари, його мати була незнатного походження. Спочатку готувався до духовної кар'єри, здобув освіту та жив при монастирі. Однак монастир було зруйновано, й Каса простим воїном вступив до загону свого далекого родича. За якийсь час проголосив себе деджазмачем і фактично став розбійником[3]. Касса мав значний успіх та почав загрожувати правителям північних областей. Після одруження з дочкою Алі Тоуабеча як посаг отримав провінцію Куара. Підкоривши своїй владі території на захід та північ від озера Тана (провінції Уолло, Шоа та Годжам[4]), 1852 року розпочав боротьбу за владу над усією Ефіопією. Розбивши своїх противників, об'єднав північну та центральну Ефіопію й проголосив себе імператором під іменем Теводроса II[3]. Намагаючись зміцнити свою владу, наказав зібрати всіх нащадків правлячих родин з підкорених областей як заручників до фортеці Мекделу. Серед них був і спадкоємець престолу області Шоа Сале Мар'ям, майбутній Менелік II[5]. Намагаючись перетворити Ефіопію на сильну централізовану державу, почав проводити низку реформ з метою об'єднання в руках верховного правителя всіх державних прибутків. При цьому було зменшено податки для сільського населення. Займався створенням регулярної армії, заборонив работоргівлю, реформував судову систему. За часів його правління почалось будівництво доріг, в Ефіопії почали відливати гармати[4].  Запроваджений Теводросом II податок на церковні землі спричинив невдоволення серед духовенства, яке почало підтримувати багатих феодалів та місцевих правителів у їхніх виступах проти центральної влади[4]. Феодалів підтримали англійці, які, вбачаючи у встановленні сильної центральної влади на чолі з Теводросом загрозу своїм інтересам на північному сході Африки, розв'язали англо-ефіопську війну (1867–1868). Після здобуття англо-індійськими військами фортеці Мекдела Теводрос II, не бажаючи здаватись у полон, заподіяв собі смерть. За іронією долі, він застрелився з пістолета, який йому подарувала королева Вікторія. Британці захопили Тірворк Вубе, вдову імператора, та їхнього малолітнього сина, спадкоємця престолу Алемаєху. Імператриця невдовзі померла, а Алемаєху був вивезений до Великої Британії, де помер за 11 років. Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
