Тарнавський Остап Давидович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарнавський.
Тарнавський Остап Давидович
ПсевдонімТарас Кульчицький,
Лесь Юрчик
Народився1917(1917)
Львів
Помер19 вересня 1992(1992-09-19)
Філадельфія
Похованняцвинтар Фокс Чейз
Національністьукраїнець
Діяльністьлітературний критик, поет, літературознавець, перекладач, журналіст, педагог, бібліотекар, літературознавець
Сфера роботипоезія[1], літературознавство[1], перекладацтво[d][1], літературна критика[1] і журналістика[1]
Alma materЛьвівський університет

Оста́п Дави́дович Тарна́вський (1917, Львів — 19 вересня 1992, Філадельфія) — український поет, перекладач, літературний критик, журналіст, літературознавець, культурний діяч. Псевдоніми — Тарас Кульчицький, Лесь Юрчик.

Життєпис

Народився 3 травня 1917 року у Львові в родині робітника, навчався у Львівській академічній гімназії, проте через проблеми зі здоров'ям змушений був припинити навчання, студіював філологію у Львівському університеті (1935—1939), навчався у Львівському політехнічному інституті (1939—1941). Був прийнятий до Спілки письменників України.

У 1941—1944 роках під час німецької окупації працював журналістом у «Львівських вістях», «Українських щоденних вістях», літературно-мистецькому місячнику «Наші дні». 1944 року емігрував на Захід, перебував у таборах у Кракові, Відні, Зальцбурзі, Граці. З 1948 року працював службовцем у Зальцбурзі.

1949 року переїздить до США, вивчає бібліотекознавство в Дрексельському університеті. Працює бібліотекарем, журналістом, учителем у суботній школі українознавства. Член-засновник Об'єднання українських письменників «Слово». Обирається секретарем (1958), потім головою Об'єднання українських письменників «Слово» (1975).

Екзекутивний директор З'єднаного Україно-Американського Допомогового Комітету (ЗУДАК) й автор книг про допомогову діяльність американських українців «Брат братові» (1971).

1976 року в Українському вільному університеті захистив докторську дисертацію «Т. С. Еліот і Павло Тичина».

1989 року приїздив в Україну.

Помер 19 вересня 1992 року у Філадельфії. Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз у Філадельфії.

Творчість

Автор поетичних збірок «Слова і мрії» (1948), «Життя» (1952), «Мости» (1956), «Самотнє дерево» (1960), «Сотня сонетів» (1984); збірки есе «Туга за мітом» (1966), новел і нарисів «Камінні ступені» (1979), книги спогадів «Літературний Львів» (1995).

Збірки поезій:

Збірки есе:

  • «Подорож поза відоме» (1965);
  • «Туга за мітом» (1966).

Збірка нарисів і новел «Камінні ступені» (1974); «Поетичні переклади» (2006).

Літературні і театральні рецензії.

Окремі видання і праці:
  • Тарнавський О. Від шестидесятників до поетів-дисидентів//Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 288—287.
  • Тарнавський О. Зібрані вірші. — Філадельфія, 1992. — 449 с.
  • Тарнавський О. З'їзд українських письменників «Слово» // Літературна Україна. — 1990. — 23 серпня.
  • Тарнавський О. Життя: Вінок сонетів. — Філадельфія: Київ, 1952. — 21 с.
  • Тарнавський О. Відоме й позавідоме. — К.: Час, 1999. — С. 6-14.
  • Тарнавський О. «Крейзі» та інші оповідання. — К.: Пульсари, 2005. — 192 с.
  • Тарнавський О. Літературний Львів. 1939—1944. Спомини. — Львів: Просвіта, 1995. — 135 с.
  • Тарнавський О. Майстер карикатури — Едвард Козак // Сучасність. — 1974. — Ч. 12 (168). — С. 39-56.
  • Тарнавський О. Мости: Поезії. — Нью-Йорк: Слово, 1956. — 78 с.
  • Тарнавський О. Поетичний шлях Богдана Кравцева // Сучасність. — 1977. — Ч. 11 (203). — С. 18-39.
  • Тарнавський О. Поетичні переклади. — К.: Пульсари, 2006. — 184 с.
  • Тарнавський О. Сотня сонетів. — Філадельфія; Торонто: Слово, 1984. — 100 с.
  • Тарнавський О. Туга за мітом: Есеї. — Нью-Йорк: Ключі, 1966. — 160 с.

Література

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Ільницький М. Остап Тарнавський: Штрихи до портрета // Слово і час. — 1997. — № 3. — С. 58-60.
  • Ільницький М. «У змінності нестримного життя…» (Остап Тарнавський) // М. Ільницький На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Кн. 1. — С. 387—394.
  • Костюк Г. Триєдиність творчого вияву (Остап Тарнавський) //Літературно-мистецькі перехрестя (паралелі). — Вашингтон — Київ, 2002. — С. 177—190.
  • Лановик З. Остап Тарнавський. — Тернопіль: Місіонер, 1998.– 177 с.
  • Логвиненко О. Божевілля як прозріння: В письменницькому баченні Остапа Тарнавського // Літературна Україна. — 2007. — 1 березня. — С. 6.
  • «Некролог на смерть Остапа Тарнавського» // «Свобода». — 1992. — Ч. 185 (26 вересня). — С. 3.
  • Остап Тарнавський: Бібліографічний покажчик. — Філадельфія,1980. — 77 с.
  • Тарнашинська Л. Українськість як «дім буття», або Два крила спільної долі (Марта Тарнавська — Остап Тарнавський) // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 359—384.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних