Таран Анатолій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таран.
Таран Анатолій Васильович
Народився5 липня 1940(1940-07-05)
Миропілля
Помер21 березня 1995(1995-03-21) (54 роки)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, журналіст
Alma materЛьвівське вище військово-політичне училище
Мова творівукраїнська
Роки активності1963—1995
Жанрпоезія
Magnum opus«Невтрачена мить»
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Анатолій Васильович Таран (5 липня 1940, Миропілля — 21 березня 1995, Київ) — український поет, журналіст. Член Спілки письменників України з 1968 року.

Біографія

Народився 5 червня 1940 року в селі Миропіллі Краснопільского району Сумської області. В 1957 році закінчив середню школу в селі Будилці Лебединського району. Працював в редакції Лебединської районної газеті. У 1964 році закінчив факультет журналістики Львівського вищого військово-політичного училища.

Могила Анатолія Тарана

З 1964 року працював журналістом у військових газетах. На початку 1990-х років вів у газеті «Вечірній Київ» літературно-мистецьку сторінку. Був директором республіканського будинку літераторів. Редактор газети «Оболонь». Підполковник запасу. Видав 15 поетичних і прозових книжок.

Мешкав у Києві. За нез'ясованих обставин помер 21 березня 1995 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а,50°25′1.90″ пн. ш. 30°30′5.20″ сх. д. / 50.4171944° пн. ш. 30.5014444° сх. д. / 50.4171944; 30.5014444).

Дружина — Таран Людмила, філолог; син Василь (1995 р.н.).

Твори

  • «Я — мільярдер», 1963
  • «Реальність», 1966
  • «Ранкова шибка», 1969
  • «Аеродром»,
  • «Квіти вогню»,
  • «Невтрачена мить»,
  • «Солдатске поле»,
  • «Ветерани фронтового дитинства»
  • «Твій прапор, Хрещатику» (документальна повість в співавторстві)
  • «Бродячий дощ», 1995
  • Перевізник дощу. Поезії. -К:, Молодь, 2000. ISBN 966-7615-13-8

Література та посилання