Тамер Альтунсі

Тамер Мохаммед Маджед Альтунсі
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 червня 1972(1972-06-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (52 роки)
Дамаск, Сирія
ГромадянствоСирія Сирія
Україна Україна (від 2019 року)
Діяльністьгромадський діяч, бізнесмен, дипломат
Знання моварабська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Нагрудний знак «За відданість дипломатичній службі»

Тамер Альтунсі  — український та сирійський громадський діяч, підприємець, дипломат, почесний Генеральний консул України в місті Алеппо, Сирія[1].

Біографія

Народився 1972 року в Сирійській Арабській Республіці.

У 1994 році в Одесі зареєстрував компанію Філтекс ЛТД, яка займається торгівлею одягом і текстильними товарами[2]. Від того часу мешкає в Одесі.

З 1998 року очолює сирійське інформаційне агентство «Сана», яке висвітлювало політичні процеси в Україні і виконувало роль дипломатичного представництва Сирії[3].

З 2001 року Тамер Альтунсі є почесним Генеральним консулом України в місті Алеппо[4][3]. У 2016 році тимчасово перебував у місті Бейрут[5]. Міністрерство закордонних справ України відзначало, що він забезпечував евакуацію громадян України на Батьківщину, в умовах, що загрожували їх життю під час військового конфлікту на території Сирії, зокрема Альтунсі працював над поверненням українського екіпажу судна «Старшина Деров Н. Г.» до України[6][1].

28 травня 2019 року Володимир Зеленський прийняв до громадянства України Тамера Альтунсі, як особу, що має визначні заслуги перед державою[7].

Альтунсі також займається благодійною діяльністю в Україні, зокрема опікується Будинком дитини при Одеському міському відділі охорони здоров'я, співпрацює з благодійним фондом «З теплом у серці» у Києві[8].

Нагороди

  • нагрудний знак МЗС «За відданість дипломатичній службі» (2018)[8];
  • орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[9];
  • нагрудний знак МЗС «За сумлінну службу» (2014)[10];
  • орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України.[11]

Примітки

  1. ↑ а б Зеленський надав громадянство України сирійцю, який допомагає українцям. glavcom.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2019.
  2. ↑ Кому Зеленский дал гражданство: знаменитый тренер по боксу и почетный сирийский консул. kp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  3. ↑ а б Почесний консул України є нині і у Сирії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  4. ↑ Почесне генеральне консульство України у м.Алеппо. mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2019.
  5. ↑ До уваги громадян України в Сирії. Щодо виконання консульських функцій. mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2019.
  6. ↑ Українські моряки повертаються на Батьківщину. Архів оригіналу за 11 листопада 2019.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №329/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  8. ↑ а б Почесному Генеральному консулу України в Сирійські Арабській Республіці Тамеру Аль-Тунсі вручено нагрудний знак «За відданість дипломатичній службі». Архів оригіналу за 11 листопада 2019.
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №340/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 11 листопада 2019.
  10. ↑ Дипломатические Комментарии|МИД Украины наградило гражданина Сирии Тамера Аль-Тунси нагрудным знаком за добросовестную службу. dipcomment.com. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 11 листопада 2019. [Архівовано 2020-05-06 у Wayback Machine.]
  11. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.