Тальниковий водоспад

Тальниковий водоспад рос. Тальниковый
68°26′44″ пн. ш. 93°17′40″ сх. д.
Країна	Росія Красноярський край
Повна висота	482 м
Тальниковий водоспад Тальниковий водоспад (Росія)

Тальниковий водоспад (рос. Тальниковый водопад) — згідно з деякими твердженнями, найвищий водоспад у Росії[1] та Євразії[2].

Розташований у Красноярському краї (Російська Федерація) на плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я) в Путоранському заповіднику, на озері Дюпкун, на лівому його березі між гирлами річок 1-ї Гагари і 2-ї Гагари[3].

Водоспад розглядається як місце залучення туристів, проте через відсутність транспортної й готельної інфраструктури підвезення і розміщення туристів у цих місцях украй ускладнені[4].

Опис водоспаду

Тальниковий водоспад є струмком, який прямовисно падає з плоскої гори Трапеція з урізу приблизно 920 м над рівнем моря й досягає озера з урізу 109 м[5]. Проєкція усього струмка на площину має довжину близько 1 км.

Цей потік сезонний з терміном існування 1—2 місяці. У решту часу він або заморожений суворими таймирськими холодами, або висушений спекотними літніми днями[6].

Історія відкриття

Водоспад виявлений порівняно недавно. Його відкрив дослідник плато Путорана Михайло Васильович Афанасьєв, і про свою знахідку він повідомив у журналі «Турист» в 1975 р.[7].

Уперше інструментальні виміри водоспаду за ініціативою українського літератора та краєзнавця, автора книги «Географічний калейдоскоп» Петра Авксентійовича Кравчука зробила 7 вересня 1990 р. експедиція з восьми чоловік водноспортивної туристичної секції спортивного клубу «Сталь» при Дніпропетровському металургійному заводі[8].

Згідно з їх вимірами, висота каскаду водоспаду складає 482 м. Результат вимірів зафіксований у книгах Петра Кравчука «Рекорди природи»[9][10] та "Книзі рекордів природи" (Луцьк, 2011).

Примітки

1. ТАЛЬНИКОВЫЙ ВОДОПАД • Большая российская энциклопедия - электронная версия. bigenc.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019. [Архівовано 2019-03-26 у Wayback Machine.]
2. Мутовин, Сергей; Судьин, Константин (6 березня 2019). Инструменты устойчивого развития Северных территорий: опыт региональных исследований (рос.). Litres. ISBN 9785041583330. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
3. Тальниковый водопад. П.А.Кравчук. Книга рекордов природы. - 25 Мая 2012 - Тальниковый водопад. web.archive.org. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
4. М., Астанин, Д. ВЛИЯНИЕ ТРАНСПОРТНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ НА РЕКРЕАЦИОННОЕ ЗОНИРОВАНИЕ РЕГИОНА (НА ПРИМЕРЕ ТЕРРИТОРИИ КРАСНОЯРСКОГО КРАЯ). Сибирский федеральный университет. OCLC 1042621744. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
5. Плато Путорана: загадочный мир, недоступный туристам — National Geographic Россия. Nat-geo.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019. [Архівовано 2019-03-26 у Wayback Machine.]
6. Тальниковый водопад. komanda-k.ru (рос.). 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
7. Тальниковый водопад - Главная страница. web.archive.org. 8 березня 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
8. Кравчук, Петро Авксентійович (1988). Географічний калейдоскоп (рос. Географический калейдоскоп) (російська) . УРСР: Радянська школа. с. 208. ISBN ISBN 5-330-00384-9. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
9. Кравчук, П. А. (1993). Рекорды природы. Любешов: Эрудит. с. 216. ISBN 5-7707-2044-1.
10. Архівована копія. vodopad-lednik.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.