Таленіт

Таленіт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)^[d][1][2]
IMA-номер	IMA2014 s.p.
Абревіатура	Tlé-Y[3]
Хімічна формула	Y₃Si₃O₁₀F[1]
Nickel-Strunz 10	9.BJ.20
Dana 8	55.2.1b.2
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 14^d
Інші характеристики
Названо на честь	Тобіас Тален[4]
Таленіт у Вікісховищі

Таленіт (рос. таленит; англ. thalenite, нім. Thalenit m) — мінерал, силікат рідкісних земель острівної будови.

Названий за прізвищем шведського дослідника Т. Талена (T.R.Thalen), C.Benedicks, 1898.

Опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. К. Лазаренком та Ґ.Штрюбелем, З. Х. Ціммером: Y₂[Si₂O₇].
• 2. За К.Фреєм: TR₂Si₂O₇.
• 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): таленіт-Y — Y₃Si₃O₁₀(F, OH).

Містить у % (родовище Естербі, Швеція): Y₂O₃ — 63,35; SiO₂ — 29,88. Домішки: Fe₂O₃, Al₂O₃+BeO, CaO, MgO, Na₂O, SnO₂, H₂O, CO₂, N, He та ін.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристали таблитчасті або призматичні, іноді зональні, як правило в зростках Густина 4,2-4,6. Тв. 6,5-6,75. Колір м'ясо-червоний, рожевий. Блиск жирний.

Розповсюдження

Зустрічається в пегматитах лужних ґранітів в Україні і в Росії (Сибір), а також у ґранітних пегматитах Естербю та Оскаген (Швеція), Гундгольмен та Івеланд (Норвегія), в Японії, США, на Кольському п-ові. Рідкісний.

Різновиди таленіту

• ітріаліт — таленіт, який містить 6-11 % ThO₂;
• роуландит — таленіт, який містить до 1,63 Fe.

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
   d:Track:Q19315626d:Track:Q26224004
2. Škoda R., Plášil J. Redefinition of thalénite-(Y) and discreditation of fluorthalénite-(Y): a re-investigation of type material from the Österby pegmatite, Dalarna, Sweden, and from additional localities // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2015. — Vol. 79. — P. 965–983. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
   d:Track:Q96066811d:Track:Q53975132d:Track:Q47525125d:Track:Q3314880d:Track:Q912887
3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
4. Benedicks C Thalénit, frän Österby i Dalarne // GFF — Taylor & Francis, Geologiska föreningen, 1898. — Vol. 20. — P. 308–312. — ISSN 1103-5897; 2000-0863
   d:Track:Q880582d:Track:Q48770741d:Track:Q10504110d:Track:Q40508840

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Таленіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Таленіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Таленіт на mindat.org [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»