Такуарі (притока Парагваю)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Такуарі (значення).
Такуарі

Річка Такуарі
19°03′23″ пд. ш. 57°19′32″ зх. д. / 19.0564° пд. ш. 57.3256° зх. д. / -19.0564; -57.3256
ВитікСьєрра-де-Маракайю,
місто Алту-Такуарі
• координати17°49′53″ пд. ш. 53°17′59″ зх. д. / 17.83139° пд. ш. 53.29972° зх. д. / -17.83139; -53.29972
• висота, м861 м[1]
Гирлорічка Парагвай, за 1,5 км на північ від порту Порту-да-Манґа
• координати19°14′33.1″ пд. ш. 57°13′31.2″ зх. д. / 19.242528° пд. ш. 57.225333° зх. д. / -19.242528; -57.225333
• висота, м86 м[1]
Похил, м/км0,92 м/км
БасейнПарагвай → Парана → Ла-Плата → Атлантичний океан
Країни:Бразилія Бразилія
Прирічкові країни:Бразилія Бразилія:
  Мату-Гросу
  Мату-Гросу-ду-Сул
РегіонМату-Гросу-ду-Сул[2]
Довжина842 км
Середньорічний стік264 м³/с (за 335 км від гирла)[3]
Притоки:Coxim Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Такуарі (порт. Rio Taquari) — річка у Південній Америці, у південно-централній частині Бразилії протікає у південній частині штату Мату-Гросу та штаті Мату-Гросу-ду-Сул. Ліва притока річки Парагвай, належить до водного басейну Ла-Плати → Атлантичного океану.

Географія

Річка Такуарі починає свій витік на гірському плато Сьєрра-де-Маракайю, в південно-східній частині штату Мату-Гросу, на висоті близько 860 м над рівнем моря, на західній околиці міста Алту-Такуарі.

У верхів'ї тече кілька кілометрів на південь, південний-захід, до кордону із штатом Мату-Гросу-ду-Сул, потім — на захід, кордоном штатів Мату-Гросу та Мату-Гросу-ду-Сул, далі північно-західною частиною території штату Мату-Гросу-ду-Сул — на південний-захід. Впадає у річку Парагвай, із лівого берега за 1,5 км на північ від порту Порту-да-Манґа. В середній та нижній частині тече територією Лаплатської низовини.

Річка має довжину 842 км. Середній похил русла річки від витоку до гирла — 0,92 м/км, перепад висот 775 м.

Гідрологія

Спостереження за водним режимом річки Такуарі проводилось протягом 12 років (1966–1978) на станції Кошим, розташованої приблизно за 335 км від гирла, впадіння її в річку Парагвай.[3] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 264 м³/с, для водного басейну 27 040 км². За період спостереження встановлено, що повінь у грудні — березні, максимальна — у січні-лютому. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 172 м³/с (у серпні), що становить майже 43% від максимального середньомісячного стоку, який за весь період спостереження становив — 403,9 м³/с (у лютому). Це свідчить про низьку амплітуду сезонних коливань рівня води. За весь період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 120 м³/с (у серпні), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 957 м³/с (у січні). Величина прямого стоку в цілому по басейну досягає — 308 міліметра на рік, який можна вважати, як помірно високий.

Показники середньомісячної витрати води річки: Такуарі
за 12 років спостереження 1966-1978 на станції: Кошим (за 335 км від гирла), м³/с:
Джерело: GRDC — Такуарі на станції Кошим (англ.)

Притоки

Найбільші притоки річки Такуарі (від витоку до гирла): Ріу-Аріранія (права), Ріу-ду-Пейши (права), Ріу-Клару (права), Ріу-Кошим (ліва), Ріу-Неґру (ліва).

Населені пункти

Береги річки малозаселені. Найбільші населені пункти, які розташовані на берегах Такуарі (від витоку до гирла): Алту-Такуарі, Кошим.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Calculated with GeoLocator (англ.)
  2. ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. ↑ а б GRDC — Такуарі на станції Кошим (англ.)

Посилання