|
Таксист (фільм, 2017)
«Таксист» (кор. 택시운전사 Тексі Унджонса) — південнокорейський кінофільм 2017 року режисера Чан Хуна[en], у головних ролях Сон Кан Хо та Томас Кречманн[3][4]. Фільм, заснований на реальній історії, розповідає про водія таксі зі Сеула, який ненавмисно бере участь у подіях повстання в Кванджу 1980 року. Він ґрунтується на спілкуванні німецького журналіста Юрґена Гінцпетера[en] з південнокорейським таксистом Кім Са Боком. Оскільки особистість і справжнє ім'я Кіма були під час створення фільму невідомими (Гінцпетер знав його лише як «Кім Ман Соб»), більшість елементів щодо його життя та подій, що відбулися з ним за межами Кванджу, вигадані. У Південній Кореї фільм був випущено 2 серпня 2017 року[5]. Його позитивно сприйняли критики, які високо оцінили унікальний підхід до подій повстання в Кванджу, емоційну вагу, а також головного героя та його стосунки з Гінцпетером, і обрали для південнокорейської заявки[ru] на «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою 2018 року[6][7]. Фільм мав помітний комерційний успіх, став другим найкасовішим фільмом 2017 року в Південній Кореї, і нині є одинадцятим найкасовішим південнокорейським фільмом в історії[8][9]. Сюжет1980 рік. Удівець Кім Ман Соб працює таксистом у Сеулі та виховує доньку. Одного разу він чує, як інший таксист розповідає про іноземного клієнта, який забронював його для подорожі вартістю 100 000 вон. Клієнт має намір вирушити до Кванджу на день і повернутися до Сеула до комендантської години. Кім хитрістю перехоплює клієнта. Клієнтом виявляється Юрґен Гінцпетер — західнонімецький журналіст, який хоче висвітлити зростання цивільних заворушень у Кванджу. Через сувору цензуру іноземним журналістам заборонено в'їзд до країни. Юрґен, щоб потрапити до Південної Кореї, відрекомендувався місіонером. Двоє чоловіків виявляють, що всі дороги до Кванджу заблоковані та ретельно охороняються солдатами. Кім намагається переконати Юрґена, що вони мають повернутися до Сеула, але журналіст відмовляється платити 100 000 вон, якщо вони не досягнуть Кванджу. Їм удається доїхати до міста, обдуривши солдатів і сказавши їм, що Юрґен — важливий іноземний бізнесмен. У Кванджу вони виявляють, що всі магазини зачинено, а вулиці пустельні. Кім заперечує серйозність подій у місті, оскільки він вважає, що недавні заворушення спричинили студенти, які тільки й роблять, що протестують. Юрґен починає знімати все на камеру. Чоловіки зустрічають гурт студентів, які їдуть вантажівкою[10]. Лідер гурту, Йон Пхьо, запрошує Юрґена на борт. Вони також знайомляться зі студентом Дже Сіком, який знає англійську мову. Кім каже, що їхатиме за ними, але натомість вирішує повернути назад, щоб уникнути пошкодження таксі під час заворушень. Дорогою він шкодує стару, яка шукає сина, та відвозить її до місцевої лікарні. Сином жінки виявляється Йон Пхьо, який перебуває у лікарні з незначними травмами. Студенти разом із Юрґеном лають Кіма за його егоїзм, не дозволяють журналісту заплатити йому, поки він не виконає обумовлену поїздку. Кім погоджується провести Юрґена та Дже Сіка (який заодно є перекладачем) через Кванджу. Місцеві протестувальники вітають іноземного репортера та дають їм їжу та подарунки. Юрґен знімає на камеру, як солдати жорстоко б'ють демонстрантів. Офіцери Командування оборони (DSC) у цивільному бачать, що іноземець знімає заворушення, і намагаються заарештувати його, але трійці вдається втекти. Раптом таксі Кіма ламається, і Тхе Су, один із місцевих таксистів, буксирує його до своєї майстерні. Кім засмучується, що його маленька дочка вдома сама і він не може зв'язатися з нею, оскільки телефонні лінії Кванджу обірвано. Тхе Су дозволяє чоловікам залишитися в його будинку на ніч. Під час вечері вони чують вибухи та виявляють, що телевізійна станція горить. Юрґен, Кім, Дже Сіка і Тхе Су, як і багато інших жителів, прямують туди, і Юрґен знімає зіткнення, що виникли, і жорстокість утихомирювачів. Тхе Су губиться, а офіцери впізнають Юрґена і переслідують трійцю. Полонивши Дже Сіка, офіцери вимагають, щоб Юрґен віддав їм плівки та камеру. Лідер DSC звинувачує Кіма в тому, що він комуніст. Юрґен рятує Кіма, і вони втікають у будинок Тхе Су. На світанку Тхе Су дає Кіму підроблені номерні знаки Кванджу, оскільки солдати шукають сеульське таксі. Наодинці Кім їде до сусіднього міста Сунчхон, де він чує розмови людей у кафе про події в Кванджу: ЗМІ брехливо стверджують, що хаос спричинили «злочинні групи та бунтівники». Він переповнений почуттям провини та їде назад до лікарні Кванджу, де знаходить шокованого Юрґена та Тхе Су, який плаче над трупом Дже Сіка. Кім нагадує Юрґену про його обіцянку показати світові, що відбувається у Південній Кореї, та закликає його продовжувати знімати. Вони знімають вулицю, де солдати нещадно стріляють у мирних жителів. Кім та інші таксисти використовують свої машини, щоб закрити цивільних від вогню солдатів та вивозити поранених, але солдати продовжують стріляти на ураження. Кім і Юрґен їдуть до Сеула путівцем і натрапляють на блокпост. Кім заявляє, що він везе іноземного бізнесмена від заворушень. Молодий сержант обшукує машину і знаходить номерні знаки зі Сеула, але замовчує знахідку і наказує пропустити таксі. У цей момент солдати одержують наказ не випускати з Кванджу будь-яких іноземців, але Кіму вдається пробитися через загородження. Їх зі стріляниною переслідують джипи DSC. Але таксисти з Кванджу, серед яких Тхе Су, виїжджаючи на шосе та блокуючи машини служби безпеки, рятують машину Кіма. Деякі таксисти гинуть, а Тхе Су зрештою жертвує собою, щоб дозволити Кіму та Юрґену втекти. Двоє чоловіків дістаються до аеропорту та прощаються один з одним. Юрґен запитує в Кіма його ім'я та номер телефону, оскільки хоче повернутися до Південної Кореї пізніше, щоб зустрітися з ним ще раз. Кім вагається, але потім записує ім'я та номер телефону в блокноті Юрґена. Журналіст залишає країну. Кім повертається до дочки. Репортаж Юрґена про події у Кванджу поширюється по всьому світу. Через деякий час Юрґен повертається до Кореї та шукає «Кім Са Бока», але розуміє, що той спеціально написав йому неправильні ім'я та номер телефону. За 23 роки Юрґен отримує в Південній Кореї нагороду за репортаж про повстання у Кванджу. У своїй промові він висловлює подяку Кім Са Боку і сподівається побачити його знову. Кім, який все ще працює водієм таксі, читає газетну статтю про промову Юрґена зі словами подяки йому. Кім шепоче, що він більш вдячний Юрґену і що він теж сумує за ним. В епілозі йдеться, що Юрґен намагався знайти Кіма і помер 2016 року, так і не зустрівши його знову. Фільм закінчується кадрами зі справжнім Юрґеном, який дякує «Кім Са Боку». Основні персонажі
Овдовілий таксист, який живе зі своєю одинадцятирічною донькою у невеликому будинку. Він звичайний роботяга, який дбає лише про засоби для існування своєї сім'ї і не цікавиться політикою[11]. Прототипом персонажа став реальний таксист Кім Са Бок, який переправив Юрґена Гінцпетера у Кванджу. Кім залишався поза увагою громадськості до випуску «Таксиста»[12], але у вересні 2017 року, після величезного успіху фільму в Південній Кореї, особу Кіма остаточно підтвердив його син, Кім Син Пхіл. Він поділився з журналістами фотографією Юрґена Гінцпетера з батьком та повідомив, що його батько помер від раку 1984 року, через чотири роки після подій у Кванджу[13]. Німецький репортер із ФРН Юрґен Гінцпетер (1937—2016) був єдиним іноземним журналістом, який знімав та висвітлював заворушення у Кванджу[14]. Другорядні персонажі
Спеціально запрошені актори
ЗніманняЗнімання розпочато 5 червня та закінчено 24 жовтня 2016 року[15]. ВипускУ Південній Кореї фільм був випущено 2 серпня 2017 року[16]. Того ж дня фільм показано на Міжнародному кінофестивалі «Fantasia» в Монреалі, де Сон Кан Хо названо найкращим актором[17][18][19]. Дистриб'ютор Showbox заявив, що фільм вийде в Північній Америці 11 серпня, в Австралії та Новій Зеландії — 24 серпня, у Великій Британії — 25 серпня, в азійських країнах, включно з Гонконгом, Тайванем та Японією, — у вересні[20][21]. Едельтраут Брамштадт, вдова Юрґена Гінцпетера, відвідала Сеул під час прем'єрного прокату фільму та подивилася його 13 серпня 2017 року разом із президентом Південної Кореї Мун Чже Іном[22][23]. Один із чиновників Синього дому сказав: «Фільм показує, як зусилля іноземного репортера сприяли демократизації Кореї. Президент Мун побачив фільм на честь Гінцпетера щодо того, що він зробив для нашої країни»[24]. Після перегляду фільму президент Мун зазначив: «Правду про повстання до кінця не розкрито. Це завдання, яке ми маємо вирішити. Я вірю, що цей фільм допоможе його вирішити»[25]. Сприйняття«Таксист» отримав позитивні відгуки. Сайт агрегації оглядів Rotten Tomatoes дав фільму рейтинг схвалення 96 % на основі 26 оглядів, із середнім рейтингом 7,3 з 10[a]. На Metacritic, який присвоює нормалізований рейтинг на основі оглядів, фільм має оцінку 69 із 100, засновану на 7 критичних оглядах, що вказує на «загалом сприятливі відгуки»[b]. Меггі Лі з Variety пише: «Повторюючи роль американського кореспондента Сіднея Шанберга в „Полях смерті“, Гінцпетер прибуває до Кореї як дисидент-новачок, а не як захисник правосуддя. Спочатку Кречман грає його з непривабливою холодною ефективністю, розглядаючи свого водія та інших корейців як простий інструмент для свого репортажу. Вражає, що в його особистості не відбувається миттєвих змін. Швидше, актор зберігає певну холоднокровність, навіть попри свою пристрасть і прихильність до демократії. Останнє розлучення щиро зворушливе, тому що тепер двоє чоловіків ставляться один до одного як рівні»[26]. Шері Лінден із The Hollywood Reporter у своєму позитивному огляді фільму написала: «У несподіваний та дивний спосіб водій таксі задіює симбіотичні стосунки між іноземним кореспондентом та місцевими жителями. … Фільм Чана наповнений моментами напруженого очікування та швидких дій … Спокій і сміх серед страху чудово підкреслюють те, як звичайні життя потрапляють у перехрестя історії»[27]. ЗбориЗа даними Корейської ради з кінематографії (KOFIC), першого дня продано 698 090 квитків, що принесло 4,5 млн доларів США[28]. Фільм був доступним на 1446 екранах і показаний 7068 разів по всій Південній Кореї[29]. До полудня другого дня показу фільм пройшов позначку 1 мільйон глядачів[30]. Третього дня загальна аудиторія досягла двох мільйонів глядачів[31]. Число глядачів продовжувало зростати, кількість проданих квитків зросла до 4 млн на четвертий день прокату[32][33]. «Таксист» заробив 30,7 млн дол. США за п'ять днів[34][35]. Він, як і «Битва за Мьонньян[ru]» і «Кунхам: Прикордонний острів», зібрав 4 млн глядачів за перші п'ять днів прокату. Наприкінці першого тижня фільм переглянуло понад 5 млн глядачів[36][37]. На одинадцятий день з моменту виходу фільму зареєстровано понад 7 млн глядачів[38][39]. «Таксист» став найпопулярнішим південнокорейським фільмом 2017 року менш ніж через два тижні після прем'єри та залучив понад 8 млн глядачів[40][41]. На 15 серпня 2017 року він зібрав 62,7 млн дол. США[42]. На 20 серпня всього за 19 днів від моменту виходу фільму «Таксист» побачили вже 10 млн глядачів[43]. Фільм зібрав 73 млн дол. США[44][45]. «Таксист» також став першим фільмом 2017 року та п'ятнадцятим корейським фільмом, що подолав рубіж 10 млн глядачів. Також це третій фільм із актором Сон Кан Хо, який переглянули понад 10 млн глядачів[46][47]. Фільм очолював касу Південної Кореї протягом трьох вихідних поспіль. До 28 серпня фільм залучив 11,4 млн глядачів[48]. За словами дистриб'ютора, станом на 9 вересня 2017 року загальна відвідуваність фільму перевищила позначку 12 млн, що зробило його десятим місцевим фільмом усіх часів, що найбільш переглядаються, в Південній Кореї[49]. Реакція в Китаї«Таксист» не випущено в будь-якій формі в материковому Китаї, хоча показано 21 вересня 2017 року в Гонконгу, особливому адміністративному районі Китаю. Фільм отримав теплі відгуки на китайському кіносайті Douban, де здобув високий рейтинг серед користувачів[50]. Однак увечері 3 жовтня 2017 року фільм повністю вилучено з китайського кінопорталу. Можливо, причина в тому, що в низці рецензій зміст фільму порівнювали з подіями 4 червня 1989 року — протестом, який суворо цензурується в китайських ЗМІ[51]. Нагороди та номінації
Див. також
Коментарі
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
