|
Сіґрід Кааґ
Сіґрід Аґнес Марія Кааґ (нід. вимова: [ˈsiɣrɪt ˈɑxnɛs maːˈrijaː kaːx]; нар. 2 листопада 1961, Рейсвейк, Нідерланди) — нідерландська політична діячка та дипломат. Перший заступник прем'єр-міністра та міністр фінансів у четвертому уряді Рютте з 10 січня 2022[3]. Міністр закордонної торгівлі та співпраці з питань розвитку з 26 жовтня 2017 до 10 серпня 2021 та Міністр закордонних справ з 25 травня до 16 вересня 2021 в третьому уряді Рютте. Лідер Демократів 66 з 4 вересня 2020 року[4] до 12 серпня 2023 року. За професією дипломат, Кааґ працювала державним службовцем у Міністерстві закордонних справ з 1990 до 1993 року, коли вона стала посадовою особою ООН при UNRWA в Єрусалимі з 1994 до 1997 року. Кааґ працювала адміністратором в Міжнародній організації з міграції у Женеві з 1998 до 2004 року, там же стала старшим радником Організації Об'єднаних Націй з Хартуму та Найробі, цю посаду обіймала до 2005 року, коли стала високопосадовцем ЮНІСЕФ. Кааґ працювала регіональним директором з питань Близького Сходу та Північної Африки в ЮНІСЕФ в Аммані з 2007 року по травень 2010 року, коли її призначили помічником Генерального секретаря та директором Бюро зовнішніх зв'язків ПРООН у Нью-Йорку.[5] Вона курувала стратегічне залучення ПРООН до зовнішніх зв'язків, спілкування та адвокацію на рівні організації, а також мобілізацію ресурсів.[6] З січня 2015 року до жовтня 2017 року вона працювала Спеціальним координатором ООН з питань Лівану (UNSCOL).[7] До цього вона працювала заступником Генерального секретаря та спеціальним координатором |Спільної місії Організації із заборони хімічної зброї (ООН-ОЗХО) з метою ліквідації заявленої програми хімічної зброї Сирійської Арабської Республіки в період з жовтня 2013 року по вересень 2014 року. До моменту своєї місії в Сирії вона працювала помічником Генерального секретаря та помічником адміністратора та директором Бюро зовнішніх зв'язків та адвокації Програми розвитку ООН. Ранні роки та освітаКааґ народилася в Рейсвейку в родині класичного піаніста.[5][8] Вона виросла в Зейсті і вивчала арабську мову в Утрехтському університеті, але пізніше перейшла в Американський університет у Каїрі, де отримала ступінь бакалавра в галузі студій Близького Сходу 1985 року[9][10] Згодом вона здобула ступінь магістра та ступінь з міжнародних відносин в коледжі Св. Антонія (Оксфордський університет) у 1987 році, а пізніше ступінь магістра в галузі студій Близького Сходу в Університеті Ексетера 1988 року. Вона також пройшла навчання з іноземних відносин в Інституті Клінгендаеля в Гаазі та навчалась у французькій Національній адміністративній школі (ENA).[11] Кар'єра Рання кар'єраПісля навчання Кааґ працювала аналітиком Royal Dutch Shell у Лондоні, Велика Британія.[6][12] Згодом вона працювала в Міністерстві закордонних справ Нідерландів на посаді заступника голови Департаменту політичних справ ООН. Під час перебування на дипломатичній службі вона жила і працювала в Бейруті, Відні та Хартумі. 1994—2013: Кар'єра в ООНКааґ почала працювати в Організації Об'єднаних Націй в 1994 році й спочатку працювала старшим радником ООН в Канцелярії заступника спеціального представника Генерального секретаря в Хартумі, Судан. З 1998 до 2004 року вона була головою відділу зв'язків із донорами Міжнародної організації з міграції та старшим менеджером програм Управління зовнішніх зв'язків UNRWA в Єрусалимі.[12] Працюючи на Близькому Сході, вона відповідала за такі райони, як окуповані Палестинські території, Ліван, Йорданія та Сирія. З 2007 до травня 2010 року Кааґ була регіональним директором з питань Близького Сходу та Північної Африки в ЮНІСЕФ в Амані. У травні 2010 року вона призначена помічником Генерального секретаря та помічником адміністратора та директором Бюро зовнішніх зв'язків та адвокації Програми розвитку ООН у Нью-Йорку.[6] Як помічник, вона була заступницею Гелен Кларк і курувала стратегічне зовнішнє залучення ПРООН, спілкування та адвокацію в масштабах всієї організації, а також залучення ресурсів.[5] 2013—2014: Керівниця Спільної місії ОЗХО-ООН у Сирії13 жовтня 2013 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун призначив Кааґ очолити Спільну місію ОЗХО-ООН з питань знищення хімічної зброї в Сирії. Рада Безпеки ООН повинна була проголосувати за її кандидатуру через три дні, 16 жовтня.[13] Її офіційно підтвердили на цю посаду.[14] Кааґ очолювала групу зі ста експертів, відповідальних за забезпечення ліквідації запасів хімічної зброї в Сирії до 30 червня 2014 року.[15] 2014—2017: Спеціальний координатор ООН з питань ЛівануНаприкінці терміну її повноважень у вересні 2014 року ЗМІ повідомляли, що Кааґ, за чутками, замінить Лахдара Брахімі на посаді спеціального посланника ООН у Сирії.[5] 1 грудня 2014 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оголосив, що Кааґ стане Спеціальним координатором ООН з питань Лівану (РБ ООН), наступницею Дерека Пламблі.[7] На початку 2017 року міжнародними ЗМІ Кааґ вважалася одним із кандидатів на пост Гелен Кларк на посаді адміністратора Програми розвитку ООН та керівника Групи розвитку ООН;[16] пост врешті-решт дістався Ахіму Штайнеру. 2017 — нині: Міністр та лідер D66.jpg) .jpg) З 26 жовтня 2017 року до 3 серпня 2021 Кааґ обіймала посаду Міністра закордонної торгівлі та співпраці з питань розвитку у третьому уряді прем'єр-міністра Марка Рютте. Після відставки міністра закордонних справ Галбе Зейлстра (VVD) 13 лютого 2018 року вона була призначена тимчасово на його посаду, зберігаючи іншу посаду в уряді. Сіґрід Кааґ стала першою жінкою-міністром закордонних справ Нідерландів. 7 березня 2018 року її замінив Стеф Блок. З 2018 року Кааґ працює у спільній Раді з моніторингу готовності Світового банку та ВООЗ (GPMB), співголовою якої є Елхадж Ас Си та Ґру Гарлем Брундтланн.[17] 2019 року вона приєдналася до Групи високого рівня з питань гуманітарних інвестицій Всесвітнього економічного форуму, у якій співголовують Берге Бренде, Кристаліна Георгієва та Пітер Маурер.[18] 21 червня 2020 року Кааґ оголосила про висунення своєї кандидатури на посаду голови списку партії Демократи 66 на загальних виборах у Нідерландах 2021 року, маючи намір стати першою жінкою-прем'єр-міністром Нідерландів.[19] Кааґ була обрана лідером партії 4 вересня 2020 року й очолювала партію під час загальних виборів у Нідерландах 2021 року.[20] З 25 травня до 16 вересня 2021 — Міністр закордонних справ Нідерландів. Подала у відставку через ситуацію з евакуацією з Афганістану після захоплення влади в країні талібами після того, як Палата представників Нідерландів висловила вотум недовіри уряду[21]. Почесні відзнаки та нагороди
Інші види діяльностіМіжнародні організації
Некомерційні організації
Особисте життяКааґ одружена, має чотирьох дітей.[6][5] Її чоловік Аніс аль-Как — громадянин Палестини із Західного берега, який працював заступником міністра під керівництвом Ясіра Арафата в 1990-х роках і був представником палестинців у Швейцарії.[36][37] Кааґ є поліглотом і володіє шістьма мовами: голландською, англійською, французькою, іспанською, німецькою та арабською.[15][38] Вона католичка.[39] Була першим спеціальним представником Генерального секретаря ООН, про яку писали в нідерландському виданні журналу про моду та стиль життя Vogue. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
