Сінран

Сінран
親鸞
яп. 親鸞
Портрет літнього Сінрана
Народився21 травня 1173(1173-05-21)
провінція Ямасіро
Помер16 січня 1263(1263-01-16) (89 років)
провінція Ямасіро
ПохованняŌtani Byōdōd, Nishi Ōtanid і Ōtani Sobyōd
КраїнаЯпонія
Місце проживанняЯпонія Японія
Діяльністьбуддистський монах
Відомий завдякизавдяки заснуванню секти Дзьодо-сінсю
ВчителіХонен
Відомі учніNijūyohaid
Знання мовяпонська
Magnum opusKyōgyōshinshōd, Jōdo Monruijushō‎d, Gutokushō‎d, Nyūshutsu Nimonged і Sanjō Wasand
Конфесіясекта Дзьодо-сінсю
РідQ11510579? і Ōtani familyd
БатькоQ109834639?
РодичіFujiwara no Noritsunad
У шлюбі зEshin-nid і Q108177277?
ДітиZenrand і Kakushin-nid

Сінран (яп. 親鸞, しんらん[1]; 11731263) — японський буддистський монах періоду Камакура, послідовник амідаїзму, засновник секти Дзьодо-сінсю.

Прозваний «Великим вчителем, що бачить істину» (見真大師, Кенсін-дайсі).

Короткі відомості

Сінран народився 21 травня 1173 року у сім'ї столичного аристократа Хіно Арінорі. В молодості він навчався у монастирі Енрякудзі секти Тендай-сю, але у віці 29 років перейшов у секту амідаїстів під проводом Хонена. Коли у 1207 році влада заборонила амідаїзм, Сінран був відправлений у заслання в провінцію Етіґо разом із наставником Хоненом. В засланні молодий монах одружився з монахинею Какусін.

Після амністії Сін став проповідувати вчення про поклонніня будді Аміда на Сході Японії: провінціях Сінано, Сімоцуке та Хітаті. Він повчав, що спасіння неможливо досягти самотужки медитацією і вправами; людина знаходить порятунок лише завдяки абсолютній вірі у будду Аміду та у його заповіт врятувати людство з кола перероджень. Ця віра дає право на переродження буддою у буддистському раю, «Чистій землі».

Сінран також був послідовником тези «акунін сьокі», яка полягала в тому, що вчення амідаїстів необхідне насамперед для грішників і врятуються, насамперед, вони.

Головними працями Сінрана є «Вчинки вчення і докази віри»[2], «Записки недоумкуватого»[3], «Записки інакодумця»[4] та інші.

Помер Сінран 16 січня 1263 року.

Примітки

  1. Відомий також під іменами Хан'ен (範宴), Сякуку (綽空), Дзенсін (善信).
  2. Японською: 教行信証.
  3. Японською: 愚禿鈔.
  4. Японською: 歎異抄.

Джерела та література

  • 浄土真宗教学伝道研究センター 編 『浄土真宗聖典(註釈版第2版)』 本願寺出版社、2004.
  • 真宗聖典編纂委員会 編 『真宗聖典』 真宗大谷派宗務所出版部、1978.
  • 河野法雲・雲山龍珠 監修 『真宗辞典』 法藏館、2000.
  • 親鸞 著、金子大栄 校訂 『教行信証』 岩波書店, 1957.
  • 名畑應順 校注 『親鸞和讃集』 岩波書店(岩波文庫 青318-3)、1976.
  • 高松信英・野田晋 著 『親鸞聖人伝絵 -御伝鈔に学ぶ-』 真宗大谷派宗務所出版部、1987.
  • 今井雅晴 著 『如信上人』 真宗大谷派東京教務所、1995.

Посилання