Сюмсі

село Сюмсі
рос. Сюмси
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Удмуртія
Муніципальний округ	Сюмсинський район
Код ЗКАТУ:	94241888001
Код ЗКТМО:	94641488101
Основні дані
Час заснування	1826
Населення	5316 осіб (2010)
Поштові індекси	427370
Телефонний код	+7 34152
Географічні координати:	57°06′46″ пн. ш. 51°36′45″ сх. д.
Висота над рівнем моря	120 м м
Водойма	річка Сюмсілка
Вебсторінка	sumsi.ru
Мапа
Сюмсі Сюмсі

Сюмсі́ (рос. Сюмси) — село, центр Сюмсинського району Удмуртії, Росія.

Населення

Населення — 5316 осіб (2010[1]; 5645 в 2002[2]).

Національний склад (2002):

• росіяни — 67 %
• удмурти — 31 %

Походження назви

Щодо назви села існує декілька версій походження, але найбільш визнаною є та, яка трактує назву від удмуртських слів сюм — затока та сі — річка. Тобто, згідно з М. Г. Атамановим (1997), назва означає розташування села в місці, де річка витікає із затоки.

Історія

Вперше село згадується 1759 року серед інших 15 населених пунктів Зонської парафії. Тоді в присілку Старі Сюмсі було 11 дворів з 126 жителями. 1826 році була створена Сюмсинська парафія, присілок Сюмсі-Можга перейменовується в село Сюмсинське. У 1835–1839 роках в ньому будується кам'яна Срітенська церква на місці дерев'яної, переробленої в свою чергу з каплиці[3]. 1861 року через Сюмсі прокладена телеграфна лінія, а в селі створена телеграфна станція. Того ж року в селі відкрито початкове народне училище. В 1868 році відкрито парафіяльне змішане однокласне училище. В 1873 році в Сюмсях відкривається лікарня на 5 місць[4].

Урбаноніми[5]

• вулиці — 50 років Перемоги, Авангардна, Аеродромна, Азіна, Базарна, Берестова, Брагіна, Будівників, Вишнева, Вільхова, Гагаріна, Горобинова, Дружби, Енергетиків, Жовтнева, Заводська, Зарічна, Зелена, імені Чафарова, Квіткова, Кірова, Колгоспна, Комсомольська, Кооперативна, Короленка, Лікарняна, Лісова, Лучна, Магістральна, Максима Горького, Малинова, Маяковського, Меркушева, Механізаторів, Миру, Молодіжна, Московська, Набережна, Нафтовиків, Нова, Орловська, Паріна, Партизанська, Перемоги, Першотравнева, Південна, Північна, Підгірна, Підлісна, Пісочна, Польова, Праці, Пролетарська, Промислова, Пушкинська, Радищева, Радянська, Садова, Свободи, Сибірська, Сільська, Сонячна, Соснова, Союзна, Східна, Травнева, Удмуртська, Фефілова, Фрунзе, Чапаєва, Чафарова, Червона, Червоноармійська, Шкільна, Ювілейна
• провулки — Березовий, Васильковий, Садовий, Хлібозаводський

Примітки

1. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
2. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
3. «Около 1826 года был открыт приход Сюмсинский. Первоначально здесь была устроена деревянная церковь, переделанная из часовни. В 1835 году начата постройка каменной церкви. К декабрю 1839 года она уже была закончена, а деревянная церковь вскоре от усиленной топки сгорела» («Вятские Епархиальные ведомости» за 1874 рік)
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 14 січня 2013. [Архівовано 2014-02-21 у Wayback Machine.]
5. Республика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России (рос.)

Посилання

• На Вікімапії

Географія   Удмуртія   Росія