|
Сферули (геологія)  Сферули (геологія) — вуглецеві утворення з включеннями наноалмазів. Гіпотетично мають космічне походження. Виявлені у Північній Америці — в районах можливого падіння надметеориту. Розрізняють сферули вуглецеві, магнітні, сферули-тектити, та золи виносу (ценосфери).
За складом виділяють три типи магнітних сферул: І типу — складені магнетитом та міоцит-магнетитом, іноді мають ядра з самородного заліза. Домішки: Ni (до 0,9 %); Cu (до 0,2 %). Колір чорний, поверхня гладенька або шорстка, блиск металічний. ІІ типу — скляні сфери з мінеральними фазами складних оксидів Fe, Ti, Mn, Si та ін. Зустрічаються Fe-ядра, дендровидні та сноповидні утворення армолконіту, ільменіту, пірофаніту, шорломіту та шпінелідів. Колір чорний, поверхня гладенька, блиск скляний. ІІІ тип — щільно упаковані зерна магнетиту. Колір стальний, сірий, поверхня шорстка, блиск металічний. Супутні мінерали магнітних сферул: графіт, корунд, кварц, сполуки Fe-C, Zn-O, природні сплави Fe-Cr, Cu-Zn, Cu-Pb-Sn, Zn-Cu-Pb-Sn, самородні метали: Fe, Zn, Pb, Ag, Cu. Знахідки: Приазов'я (Україна), у гранітоїдах Алтаю, кімберлітах України та Росії (Республіка Саха), вулканітах Сіхоте-Аліня, пірокластичних осадах кальдерового озера Баромбі Мбо (південно-західний Камерун). Крім того, виявлені на Марсі. Сферичні мінеральні утворення виявляють у різних геологічних обстановках і різноманітних за складом породах. Їх єднає незвичайна форма й внутрішня будова, аномальний хімічний склад і те, що вони перебувають у парагенетичному зв'язку із самородними металами й інтерметалічними сполуками. У осадові відклади сферули потрапляють, імовірно, з експлозійним матеріалом або при руйнуванні магматичних порід. Див. такожЛітература
Джерела
Примітки
|