|
Сухоцвіт норвезький
Сухоцвіт норвезький (Omalotheca norvegica, Gnaphalium norvegicum) — багаторічна рослина, ентомофіл, анемохор. Представник роду сухоцвіти (Gnaphalium), родини айстрові (Asteraceae). Був відкритий норвезьким ботаніком Йоханом Ернестом Гуннерусом у 1772 році. Поширення та екологіяАреал поділяють на північну та південну частину:
В Українських Карпатах цей вид поширений у всіх високогірних районах, та зустрічається досить часто. Зростає досить звично у світлих лісах і криволіссі, на кам'янистих місцях, від гірсько-лісового до альпійського поясу. Циркумполярний арктично-альпійський вид. МорфологіяБілоповстиста рослина 10-30 см заввишки, стебла висхідні, вигнуті або прямостоячі, міцні, листки виразнотрижилкові, ланцетні, зверху менш повстисті, середні — інколи довші від нижніх. Суцвіття — колосоподібне, листочки обгортки з темно-бурою плівчастою облямівкою по краю, зовнішні листочки обгортки не перевищують третини довжини кошика, обгортка під час цвітіння дзвоникоподібна. Квіти — блідо-коричнюваті, крайові — маточкові, ниткоподібні, близько 4,5 мм завдовжки, розміщенні в кілька рядів, сім′янки близько 1,2-1,5 мм завдовжки, коротко запушені, цвіте у липні-вересні Використання
Різні види сухоцвіту застосовують у народній медицині для лікування ран, що важко загоюються, виразок і опіків, початкових стадій гіпертонії. Хімічний складУ рослинах містяться дубильні речовини, ефірні олії, смоли, каротин, тіамін, сліди алкалоїдів та інші сполуки. ОхоронаЗростає на території Карпатського національного природного парку, Карпатського біосферного заповідника та в інших природоохоронних резерватах загальнодержавного і місцевого статусу. Синоніми
Близькі види
Див. такожДжерела«Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия.» Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006.) ПосиланняСушеница норвежская — Gnaphalium norvegicum Gunn. [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] |
||||||||||||||||||||||||||||||
