Сульфаметоксазол/триметоприм
Сульфаметоксазо́л/Триметопри́м(Ко-тримоксазол) — комбінований антибіотик та антипротозойний препарат, до складу якого входить сульфаніламідний препарат сульфаметоксазол середньої тривалості дії та інгібітор дифолатредуктази триметоприм, що застосовується перорально та парентерально. Комбінація сульфаметоксазолу та триметоприму застосовується у клінічній практиці з 1974 року.[1] Фармакологічні властивостіСульфометоксазол/триметоприм — комбінований антибіотик, до складу якого входять сульфаніламідний препарат сульфаметоксазол та інгібітор дифолатредуктази триметоприм. Механізм дії обумовлений подвійним блокуючим впливом на метаболізм бактерій та найпростіших. Сульфаметоксазол блокує включення в метаболізм бактерій параамінобензойної кислоти і порушує синтез фолієвої кислоти, триметоприм порушує синтез фолієвої кислоти шляхом блокування ферменту дифолатредуктази. Поєднання двох антибактеріальних компонентів створює бактерицидну дію на мікроорганізми. При створенні даного препарату розробники очікували на синергізм складових in vivo. Але на практиці синергізм складових препарату виявлявся лише in vitro, клінічно синергізм майже не виявляється[2], тому активність ко-тримоксазолу розраховують переважно по триметоприму, сульфаніламідний компонент має значення переважно при токсоплазмозі, пневмоцистній пневмонії, нокардіозі. У більшості випадків сульфаніламідна складова препарату посилює ризик побічних ефектів, характерних для цієї групи препаратів. До препарату чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, клебсієли, Escherichia coli, сальмонели, шигели, нейсерії, Proteus spp., лістерії, Enterobacter spp., Bacillus spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Haemophilus spp., Morganella morganii, Nocardia spp., а також деякі найпростіші — токсоплазми, пневмоцисти. Нечутливими до препарату є Enterococcus spp., Pseudomonas spp., більшість анаеробних бактерій та частина гонококів. ФармакокінетикаСульфаметоксазол/триметоприм швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в крові досягається за 1—4 години. Біодоступність препарату становить 90—100 % при пероральному прийомі, при внутрішньовенному введенні становить 100 %. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин і рідин організму, особливістю розподілу препарату є те, що сульфаметоксазол розподіляється переважно у позаклітинному просторі, а триметоприм — у рідинах організму. Препарат погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується ко-тримоксазол в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає в середньому для обох компонентів 10 годин. Виводиться препарат з організму переважно нирками, частково з жовчю, при нирковій недостатності можлива кумуляція складових препарату в організмі. Показання до застосування
Сульфаметоксазол/триметоприм застосовують при інфекціях, що спричинюють чутливі до складових препарату збудники: інфекція сечовидільних шляхів, гострий отит, пневмоцистна пневмонія, токсоплазмозі, нокардіоз, саркоцистоз, діарея мандрівників. Побічна діяПри застосуванні сульфаметоксазолу/триметоприму можливі наступні побічні ефекти:
У хворих на СНІД частота побічних реакцій, особливо гарячки, висипань на шкірі, лейкопенії та підвищення активності амінотрансфераз значно збільшується. ПротипоказанняСульфаметоксазол/триметоприм протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, мегалобластній анемії, дітям до 6 років, при важкій печінковій та нирковій недостатності, вагітності та годуванні грудьми, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Форми випускуСульфаметоксазол/триметоприм випускається у співвідношенні 5 частин сульфаметоксазолу та 1 частина триметоприму у вигляді ампул по 5 мл (400/80 мг); таблеток по 100/20, 200/40, 400/80 та 800/160; та сиропу для застосування всередину по 0,24 мг/5 мл. НазвиРізні компанії під різними торговельними марками випускають різні препарати. Входить до складу таких препаратів:
та інші. Примітки
Джерела
Посилання
|