У лютому 2020 їй було присвоєно почесний титул королівського адвоката після її призначення генеральним прокурором Англії й Уельсу та генеральним адвокатом Північної Ірландії[4]
Браверман народилась у родині Крісті та Уми Фернандес індійського походження[5][6], які емігрували до Великої Британії в 1960-х роках з Кенії та Маврикія. Її мати була медсестрою і членом місцевої ради у Бренті[6], а її батько, що походив із Гоа в Південній Індії, працював у житловому кооперативі. Вона народилася в лондонському районі Героу, і виросла на Уемблі[7].
Суелла Браверман входить до буддійської церкви Тріратна і щомісяця відвідує Лондонський буддійський центр.[12] Вона складала свою присягу на Дгаммападі (збірці висловлювань Будди).[13]
Її мати, Ума Фернандес, була кандидаткою від консерваторів у Тоттенемі на парламентських виборах 2001 року та на позачергових виборах в одному з лондонських округів 2003 року.
Політична кар'єра
Діяльність як членкині Парламенту
Браверман була обрана до Палати громад як депутатка від виборчого округу в Гемпширі 2015 року, здобувши 56,1 % голосів і більшість у 22 262.[14] Виголосила свою першу промову 1 червня 2015 року[15]. Як депутатка найбільше переймалася освітою, внутрішніми справами та правосуддям і дописувала серед іншого в такі видання як The Daily Telegraph, Independent, HuffPost.[16]
Під час переформатування уряду 2018 року Браверман стала заступницею голови департаменту з питань виходу з Європейського Союзу.[21]
Генеральний прокурор
Під час переформатування уряду 2020 року Браверман призначена генеральним прокурором Англії та Уельсу та генеральним адвокатом Північної Ірландії, змінивши Джеффрі Кокса, якого було звільнено з уряду. Вона є другою в історії Великої Британії жінкою-генеральним прокурором і першою жінкою-генеральним прокурором від Консерваторів.[22]
2 березня 2021 року Браверман стала «членом уряду у декреті» у зв'язку з вагітністю[23], невдовзі після того, як було ухвалено відповідний закон, що ухвалити його спонукала саме ця ситуація з вагітністю Суелли Браверман. Майкл Елліс став виконувачем обов'язків генерального прокурора, доки Браверман не повернулася 11 вересня 2021 року[24] .
Міністерка внутрішніх справ
6 вересня 2022 року призначена міністром внутрішніх справ в уряді Ліз Трасс[25]. 19 жовтня, на тлі закликів до Ліз Трасс подати у відставку з посади прем'єр-міністра через невдалу податкову реформу та падіння рейтингів Консервативної партії, подала у відставку. У листі до прем'єр-міністра вказала, що надіслала колезі по парламенту офіційний документ із особистої пошти, і вважає це несуттєвим порушенням, але своє рішення про відставку — правильним. Браверман стала другим міністром, що подав у відставку з уряду Трасс, після Квасі Квартенґа[26]. Наступного дня Трасс оголосила про відставку[27].
25 жовтня призначена міністром внутрішніх справ в урядіРіші Сунака[28]. Згодом перевірка МВС виявила, що Браверман 6 разів надсилала офіційні документи зі своєї урядової електронної пошти на свій особистий обліковий запис, що є порушенням міністерського кодексу. Сьоме порушення 19 жовтня призвело до її відставки, але 25 жовтня її було поновлено на посаді[29][30].
13 листопада Ріші Сунак повторно звільнив Браверман із посади Міністра МВС[31][32].
↑About Suella. Suella Braverman. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2017.
↑Arthur, Sylvia (6 вересня 2003). The road to No 10. The Guardian. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2017.
- Iziren, Adeline (30 квітня 2005). What happened next?. The Guardian. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 8 квітня 2017.