|
Стрижевський Володимир Федорович
Володимир Федорович Стріжевський (Радченко) (фр. Vladimir Strijevsky або нім. Vladimir Striževskij; 1892, Катеринослав — 1977, Лос-Анджелес, США) — російський та французький актор, режисер, який також працював у Німеччині й Італії . БіографіяВолодимир Стрижевський дебютував у кіно в 1914 році в чотирисерійній кримінальній драмі «Сашко-семінарист» («Російський Рокамболь»), яка вийшла в кінопрокат у січні 1915 року. У 1916—1917 роках знімався у багатьох фільмах Євгена Бауера, зокрема «Відплата» (1916), «Набат» (1917), «Революціонер» (1917). У 1917 році в акціонерному товаристві А. Ханжонкова поставив як режисер фільм «Чорна любов». 1919 року знявся у фільмі «Життя — Батьківщині, честь — нікому», в якому більшовицька Червона армія була зображена як банда п'яних мародерів і гвалтівників. 1920 року емігрував до Франції. Під ім'ям В. де Стрі (V. de Stry) знімався у фільмах «Сенс смерті» (Le sens de la mort, 1922) Якова Протазанова і «Голгофа любові» (Calvaire d'amour, 1923) Віктора Турянського. З 1923 року працював в Німеччині. Поставив фільми «Безодні великого міста» (Tiefen der Großstadt, 1924), «Тарас Бульба» (Taras Bulba, 1924), «Ад'ютант царя» (Adjutant des Zaren, 1928) з Іваном Мозжухіним, «Забави імператриці» (Spielereien einer Kaiserin, 1929) c Ліль Даговер в ролі Катерини I і «Трійка» (Troika, 1930). У 1931—1938 роках працював у Франції, зняв фільми «Сержант Ікс» (Le Sergent X, 1931), «Бурлаки на Волзі» (Les Bateliers de la Volga, 1936), «Княжі ночі» (Nuits de princes, 1938). 1935 року був автором сценарію французької екранізації роману «Злочин і кара» (Crime et châtiment). 1945 року поставив в Італії фільм «Плоть і душа» (La Carne e l'anima), художником-постановником якої був його друг Борис Костянтинович Білинський . Того ж 1945 року виїхав до США . Проживав там під ім'ям Влад Стреві (Vlad Strevy). Фільмографія
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||
