Странгуля́ція (лат. strangulatio «задушення», від грец. στραγγάλη, «петля, шибениця») — защемлення, перекриття шляхом здавлювання якого-небудь отвору, наприклад, дихальних шляхів, кровоносної судини або відділу шлунково-кишкового тракту та ін.
Різновиди
Странгуляційна асфіксія (в судовій медицині) — вид механічної асфіксії, викликаної здавлюванням органів шиї, наприклад, при повішанні, вдавлюванні. Специфічною ознакою смерті від повішення та вдавлювання петлею є странгуляційна борозна[1] — слід від здавлювання шиї петлею.
Странгуляційна кишкова непрохідність (у хірургії шлунково-кишкового тракту) — механізм кишкової непрохідності, при якому відбувається здавлювання кишечника та порушення його кровопостачання.[2]
Примітки
- ↑ Завдання. Дисципліна - «Судова Медицина» (С.5-6,11,13,14,17,18,20,21)
- ↑ ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ
Методичні рекомендації для студентів медичного факультету, ЛЬВІВ -2009, Ел.джерело [Архівовано 2022-01-11 у Wayback Machine.], С.20-21,6-7,10,12-14,16.
Посилання