Стохастична людина
«Стохастична людина» (англ. The Stochastic Man) — науково-фантастичний роман американського письменника Роберта Сілверберга, опублікований у 1975 році. Термін «стохастичний» у назві книги стосується здатності головного героя бачити майбутнє. Номінувався на важливі премії в галузі наукової фантастики: Г'юго, Неб'юла, Кемпбелла, Локус[1]. Сюжет
Лу Ніколс — висококваліфікованіший статистик з короткострокових прогнозів. Настільки хороший, що вважає себе, вочевидь, найкращим у своїй галузі, де швидко заробляє великі статки. Коли співробітники Пола Квінна найняли його для участі у передвиборчій кампанії мера Нью-Йорка, його життя набуває нової мети. Захоплений Куінном і майбутніми президентськими виборами, він починає відчувати, що його мета — підтримати політика в його кандидатурі на пост президента Сполучених Штатів Америки. У цей час він зустрічає Мартіна Карвахаля, чоловіка, який стверджує, що може робити певні прогнози щодо довгострокового майбутнього. Хоча й скептично, Лу починає працювати з Карвахалем, просто передаючи його загадкові повідомлення співробітникам Квінна. Завдяки цій співпраці Квінн робить декілька кроків, які, як було оголошено, наближають його до Білого дому. Але приватне життя Лу зрештою дуже постраждало від цієї божевільної співпраці з Карвахалем, який без вагань наказує йому підстригтися і залишити дружину просто тому, що «бачив його в майбутньому». Не в змозі нав’язати власну волю поточним подіям, Лу пасивно піддається неминучості подій та при цьому відмовляється будь-яким чином втручатися в те, що він вважає незмінним. Його співпраця з Квінном припиняється, коли політик не отримує від Лу послідовного виправдання наданих політичних порад, насправді не більше, ніж пророцтва. Коли Карвахаля вбивають, як він й давно передбачав, Лу починає передбачати майбутню диктатуру Квінна і працює над тим, щоб зупинити прихід Квінна до влади, хоча й обмежений неминучістю майбутнього, яке вже було написано. Головні герої
КритикаСтохастична людина, безсумнівно, є політичною вигадкою: вся історія уважно слідкує за виборами, спочатку на посаду мера Нью-Йорка, а потім на пост президента Сполучених Штатів Америки, Пола Куінна завдяки допомозі головного героя Лью Ніколса, кваліфікованого статистика. Науково-фантастичний компонент, або бачення майбутнього завдяки Мартіну Карвахалю, з’являється як другорядна дужка (головний герой обмежується лише виконанням наказів протягом усього роману), доки ці передбачення негативно вплинуть на життя бідного Лу. Лише в цей момент науково-фантастичний компонент бере на себе політичні події, які все частіше стануть фоном приватних подій головного героя (розлучення, неприємності з Квінном тощо). Міленіум Нью-Йорка в усьому романі описується як своєрідне гігантське гето, де злочинність стала повсякденною справою. Наприклад, дивно, як під час новорічної ночі 2000 року Сільверберг описує святкування як свого роду публічну оргію, що супроводжується нестримною колективною істерією. Місто поринає в повний хаос, і навіть головний герой приєднується до дикого свята. Примітки
Посилання
|