uk %D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9 %D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Олексій Степанович Степанов
Олексій Степанович Степанов
рос. Алексей Степанович Степанов
Народження	24 квітня (6 травня) 1858 ; Сімферополь, Російська імперія
Смерть	5 жовтня 1923 (65 років)
	Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія ; РСФРР
Жанр	пейзаж
Навчання	Московське училище живопису, скульптури та зодчества і Костянтинівський межовий інститут
Діяльність	художник
Роботи в колекції	Ермітаж і Національний художній музей Білорусі
Сайт	alexey-stepanov.ru
	Степанов Олексій Степанович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанов.

Біографія

Народився 24 квітня [6 травня] 1858(18580506) року в місті Сімферополі (тепер Автономна Республіка Крим, Україна) в родині офіцера, учасника Севастопольської оборони. У тому ж році померла його мати, а п'ять років по тому помер батько. Опікун хлопчика, генерал Мельгунов, відвіз його в Москву і помістив в Розумовську філію Миколаївського сирітського інституту. Навчався хлопчик спочатку в Першій чоловічій гімназії, а потім в гімназійних класах Костянтинівського межового інституту, які закінчив 1879 року із званням землеміра^[4].

У 1880—1884 роках навчався в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества (клас Іларіона Прянішникова), займався малюнком під керівництво Євграфа Сорокіна. 1884 року, за картину «Батько і син, або військова бесіда», присвячену подіям Кримської війни, отримав срібну медаль Академії мистецтв, а незабаром меценат Павло Третьяков купив «Батька і сина» для своєї галереї^[5].

У 1899—1918 роках викладав в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, професор.

Картини:

«Лосі» (1889, Третьяковська галерея);
«Журавлі летять» (1891, Третьяковська галерея);
«На Волзі» (1897, Самарський обласний художній музей);
«Ранковий привіт» (1897, Псковський державний об'єднаний історико-архітектурний та художній музей-заповідник);
«Діти на хмизу», (1899, Ульяновський обласний художній музей);
«Біля лісової сторожки» (1899, Національний музей «Київська картинна галерея»);
«Портрет М. В. Мединцева» (1902, Тверська обласна картинна галерея);
«Катання на Масляну», (1910, Ставропольський крайовий музей образотворчих мистецтв);
«Вовки» (1912);
«Бульвар» (1919, Національний художній музей Республіки Білорусь);
«Кінь» (1911—1920, Нижегородський державний художній музей);
«Хоровод» (до 1923, Республіканський художній музей імені Ц. С. Сампілова);
«На пасовищі», (до 1923, Національний художній музей Республіки Білорусь).