|
Стенлі (гора)
Стенлі — гора, частина гірського масиву Рувензорі, на кордоні Уганди та Демократичної Республіки Конго в Центральній і Східній Африці. Географія Гора розташована на кордоні Уганди та Демократичної Республіки Конго, відповідно: у південно-західній та північно-східній частинах цих країн, за 830 км на захід від гори Кенія.[1] З висотою 5 109 м, вона є найвищою горою в цих країнах, а також займає третє місце в Африці після Кіліманджаро (5 895 м) та Кенії (5 199 м). Найвищий пік Маргеріта і кілька нижчих, прилеглих вершин досить високі, тому у цьому субекваторіальному, тропічному кліматі на них збереглися льодовики[2]. Клімат вологий, особливо протягом двох сезонів дощів з березня по травень і з вересня по жовтень, протягом яких на вершині, вище 4 300 метрів, випадає сніг. Це самі найвологіші гори у Східній Африці, оповиті хмарами і туманом більшу частину року.[3] Фауна та флора цього куточку природи унікальні, і гора є частиною Національного парку Рувензорі та об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.[4] Вершина являє собою гірський масив який складається із двох найвищих піків-близнюків та кількох нижчих піків, причому три з них, Маргеріта, Олександра та Альберт — перевищують висоту 5 км над рівнем моря. Геологічно, як і гірський масив Рувензорі, гора Стенлі складена із древніх кристалічних порід, які сформувалися в середині Великої рифтової долини приблизно 10 мільйонів років тому. До висоти 2 600 м переважають тропічні ліси, вище — переважно бамбук і зарості деревоподібного вересу, на висотах вище 3 800 м — альпійські луки, вище 4 000 м — мохи і лишайники. Гора Стенлі — є масивним гірським утворенням і складається з двох вершин-близнюків (Маргеріта та Олександра) і кількох нижчих вершин:[5][6] 
ІсторіяВже за часів давніх греків, були розповіді про «Гори із снігу і льоду», які є джерелом витоків річки Ніл. Давньогрецький трагік Есхіл говорив: що «Єгипет живиться снігами», і Аристотель, в IV століття до н. е. писав про «Гори зі срібла, джерело Нілу». У середині другого століття, єгипетський географ Клавдій Птолемей наносить на карту «Місячні гори», відповідно до інформації, яку він одержав із праці картографа Маріна Тірського.[5] Офіційно масив був відкритий у 1876 році експедицією журналіста і дослідника Африки, сера Генрі Мортона Стенлі і названий на його честь. Вперше вершина була підкорена у 1906 році групою альпіністів під керівництвом принца Савойського, герцога Абруцького Луїджі Амедео. Який назвав найвищий пік, цієї вершини, на честь королеви Італії Маргарити Савойської.[7] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
