Створіння світла, створіння темряви
Створіння світла, створіння темряви (англ. Creatures of Light and Darkness) — виданий 1969 року науково-фантастичний роман американського письменника Роджера Желязни. Перевидання сталося лише 2010 року. Дія роману розгортається в далекому майбутньому, коли люди населяють багато світів. Більшість діючих осіб розпоряджаються силами божественних масштабів, таких означено іменами та аспектами божеств давньоєгипетського пантеону. Змішування елементів жахів, високих технологій та впізнаваних ступенів розвитку суспільства дещо нагадує кіберпанк. Створіння світла, створіння темряви було замислено й написано Роджером Желязни лише як задачу на майбутнє.[1] Він написав текст в теперішньому часі, одна із глав містила лише поезію, а в останній було викладення роману у вигляді сценарію. Він не планував публікувати текст, але коли Семюел Ділейні дізнався про цей текст від Роджера Желязни, то переконав редакторів видавництва Даблдей добути рукопис.[1] Тому Желязни присвятив роман Ділейні, «просто так» (англ. just because). На відміну від інших творів Желязни, таких як Володар світла чи серія Хроніки Амбера, цей роман більшою мірою поетичний і меншою мірою пригодницький. Але, як і в інших своїх романах, Желязни інкорпорує давні міфи, цього разу єгипетські і грецькі, інтегруючи їх із ультра-футуристичними технологіями. Короткий опис сцени діїУмови в Серединних світах, заселених живими істотами, контролюються високотехнологічними станціями. Вони називаються Дім Мертвих, Дім Життя, Дім Вогню тощо, й кожна з них проєктує на Світи відповідну енергію, що дозволяє гармонійний контроль. Бог Тот керує станціями. З часом він передає керування своїм «ангелам», щоб вивільнити сили на пошуки й дослідження. В пошуках на віддаленій планеті Тот пробуджує невідому сутність. Її називають Те, Що Голосить Уночі; енергії станцій нездатні їй зашкодити й лише зміцнюють її, а сама вона виявляється ладною поглинути Серединні світи. Одні ангели допомагають Тоту в битві з нею, інші завдають підступного удару в спину. Між тими, хто залишився, починається війна за панування, а тим часом Тот зв'язаний боротьбою з Тим, Що Голосить Уночі, і без прибічників не може втрутитися. Зрештою із кількох станцій залишаються лише дві, Дім Мертвих та Дім Життя. Серединні світи тепер контролюються лише хвилями життя й смерті. Частина ангелів, що вижили, змішалася з людями Серединних світів як таємничі «безсмертні», а Осіріс та Анубіс посіли Дім Життя та Дім Смерті відповідно. І ось вони планують черговий, найкраще підготовлений і небезпечний, замах на Тота, знаного наразі як Принц, Який Був Тисячею. Але не всі ангели з тих, кого вважали загиблими, загинули насправді… Молитва агностика
Цю молитву, також називану в тексті Ймовірно Правильною Передсмертною Літанією, читає один із персонажів, поет Мадрак. Молитву агностика цитує Ларрі Нівен у своєму оповіданні «What Can You Say About Chocolate-Covered Manhole Covers» в якості таїнства при церемонії формального розлучення. ВідгукиАльгіс Будріс надав роману Створіння світла, створіння темряви надзвичайно позитивний відгук, відзначивши його "багату, приємну деталізацію та справді зворушливу взаємодію людей", з попередженням, що його незвичайна техніка оповіді "ймовірно, розчарує та розлютить" багатьох читачів.[2] Джеймс Бліш, навпаки, знайшов роман "очевидною помилкою", попри те, що "Окремі частини хвилюють в автентичній та унікальній манері Желязни". Особливій критиці він піддав рішення автора завершити роман сценарним фрагментом, коли "дія абсолютно вимагає простої стандартної оповіді, для якої сценарій є найгіршим можливим вибором".[3] Посилання
Джерела
Зовнішні посилання |