Стародавні кити (Archaeoceti) — вимерлий підряд примітивних китоподібнихссавців. Найдавніші представники групи, наприклад пакіцет, ще мали кінцівки, за допомогою яких вони пересувались по суші.
Походження
На підставі характеристик зубної системи, вважалося, що стародавні кити утворилася від мезонихій (Mesonychia) — вимерлого ряду копитних м'ясоїдних ссавців. Однак, недавні дослідження, засновані на молекулярних даних, а не зубній морфології показали, що ранні китів, ймовірно, походять від парнокопитних (можливо, мають загального предка із родиною Бегемотові). Предок археоцет, ймовірно, відхилився від парнокопитних у кінці крейдяного періоду або на початку палеоцену.
Найдавнішим відомим представником групи є пакіцет. Його скам'янілості знайдені у Пакистані та датуються раннім еоценом (56—49 млн років тому). Останній представник групи — базилозавр вимер 25 млн років тому.
Опис
Пакіцет (пакіцетус, «пакистанський кит») мав добре розвинені кінцівки, призначені для пересування на суші та довгий хвіст. Зовнішнім виглядом та розміром нагадував вовка. На близькість до китів вказує S-подібна кістка у внутрішньому вусі, яка є тільки у китів. Тварина жила у мілких прісних водоймах або болотах. Будова зубної системи вказує на рибну дієту пакіцета.
Пізніший представник — амбулоцет, що жив 53 млн років тому, більше нагадував крокодила. У нього були великі ноги і сильний хвіст, голова з довгою мордою та міцними зубами. Задні кінцівки були коротшими за передні. Пальці закінчувались копитами. Амбулоцет жив у прибережних водах, плавав за допомогою задніх кінцівок, як це роблять сучасні видри. Він ще не втратив здатності до пересування по суші, але рухи його були незграбними, як у сучасних тюленів.
Ремінгтоноцети мали короткі кінцівки та довгий сильний хвіст. Крихітні очі вказують на поганий зір. Великі вуха вказують, що в них, можливо, був хороший слух. Ремінгтоноцети можливо жили у прісних каламутних водоймах Південної Азії. Вони мали довгу морду, довгу шию та ноги, що були здатні утримувати вагу тварини на землі.
Протоцетові жили 47—41 млн років тому. Вони мали дрібні задні кінцівки та сильний хвіст. Це були хороші плавці, що населяли теплі та мілкі моря. У деяких видів задні кінцівки не були з'єднані із хребтом, що вказує на те, що вони були вже не здатні пересуватися на суші. Зубний апарат нагадує такий у сучасних зубатих китів. Це були активні хижаки, що живились рибою.
Останні представники групи — базилозаврові, вже були справжніми володарями моря. Вони нагадували сучасних китів, проте мали редуковані задні кінцівки. Передні вже перетворились на ласти. Ці тварини, ще не користувались ехолокацією.
Clementz, Mark T.; Fordyce, R. Ewan; Peek, Stephanie L.; Fox, David L. (2014). Ancient marine isoscapes and isotopic evidence of bulk-feeding by Oligocene cetaceans. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. doi:10.1016/j.palaeo.2012.09.009.
Dehm, Richard; Oettingen-Spielberg, Therese zu (1958). Paläontologische und geologische Untersuchungen im Tertiär von Pakistan. 2. Die mitteleocänen Säugetiere von Ganda Kas bei Basal in Nordwest-Pakistan. Abhandlungen / Neue Folge, 91. Munich: Beck. OCLC163296508.
Gingerich, Philip D.; Cappetta, Henri (2014). A New Archaeocete and Other Marine Mammals (Cetacea and Sirenia) from Lower Middle Eocene Phosphate Deposits of Togo. Journal of Paleontology. 88 (1): 109—129. doi:10.1666/13-040.
Gingerich, Philip D; Ul-Haq, Munir; Zalmout, Iyad S.; Khan, Intizar Hussain; Malkani, S (September 2001). Origin of whales from early artiodactyls: hands and feet of Eocene Protocetidae from Pakistan. Science. 293 (5538): 2239—2242. Bibcode:2001Sci...293.2239G. doi:10.1126/science.1063902. ISSN0036-8075. PMID11567134.
Goldin, Pavel; Zvonok, Evgenij (2013). Basilotritus uheni, a New Cetacean (Cetacea, Basilosauridae) from the Late Middle Eocene of Eastern Europe. Journal of Paleontology. 87 (2): 254—68. doi:10.1666/12-080R.1. OCLC4960242901.
Kumar, K.; Sahni, A. (1986). Remingtonocetus harudiensis, new combination, a middle Eocene archaeocete (Mammalia, Cetacea) from western Kutch, India. Journal of Vertebrate Paleontology. 6 (4): 326—349. doi:10.1080/02724634.1986.10011629. OCLC4649653943.
McLeod, S. A.; Barnes, L. G. (2008). A new genus and species of Eocene protocetid archaeocete whale (Mammalia, Cetacea) from the Atlantic Coastal plain. У Wang, Xiaoming; Barnes, Lawrence G. (ред.). Geology and Vertebrate Paleontology of Western and Southern North America(PDF). Т. 41. с. 73—98. Процитовано February 2013. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
Sahni, Ashok; Mishra, Vijay Prakash (1975). Lower Tertiary vertebrates from western India. Monograph of the PaleontologicalSociety of India. 3: 1—48. ASINB0007AL8UE. OCLC3566369.
Thewissen, J. G. M.; Hussain, S.T. (2000). Attockicetus praecursor, a new remingtonocetid cetacean from marine Eocene sediments of Pakistan. Journal of Mammalian Evolution. 7 (3): 133—46. doi:10.1023/A:1009458618729. OCLC362777268.
Thewissen, J. G. M.; Hussain, S. T. (1998). Systematic review of the Pakicetidae, Early and middle Eocene Cetacea (Mammalia) from Pakistan and India. Bulletin of the Carnegie Museum. 34: 220—38.
Thewissen, J. G. M.; Madar, S. I.; Hussain, S. T. (1996). Ambulocetus natans, an Eocene cetacean (Mammalia) from Pakistan. Courier Forschungsinstitut Senckenberg. Т. 191. с. 1—86. ISBN9783929907322. OCLC36463214.
Trivedy, A. N.; Satsangi, P. P. (1984). A new archaeocete (whale) from the Eocene of India. Abstracts of 27th International Geological Congress, Moscow. 1: 322—23.
Uhen, Mark D (1998). New protocetid (Mammalia, Cetacea) from the late middle Eocene Cook Mountain Formation of Louisiana. Journal of Vertebrate Paleontology. 18 (3): 664—8. doi:10.1080/02724634.1998.10011093. JSTOR4523937. OCLC204612030.
Uhen, Mark D; Gingerich, Philip D (January 2001). New genus of dorudontine archaeocete (Cetacea) from the middle-to-late Eocene of South Carolina. Marine Mammal Science. 17 (1): 1—34. doi:10.1111/j.1748-7692.2001.tb00979.x. OCLC204061291.