Станом на 1885 рік складалася з 3 поселень, 5 сільських громад. Населення — 4467 осіб (2177 чоловічої статі та 2290 — жіночої), 779 дворових господарств[1].
Нові Бобовичі — колишнє державне село при річці Іпуть за 18 верст від повітового міста, 1584 особи, 267 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 7 вітряних млинів, 4 ярмарки на рік.
Вишков — колишнє державне село при болоті, 1411 осіб, 254 двори, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
Малий Вишков — колишнє державне село при річці Іпуть, 203 особи, 39 дворів, постоялий будинок, цегельний завод.
Старі Бобовичі — колишнє державне село при річці Іпуть, 1138 осіб, 207 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, 2 водяних і 2 вітряних млини.
Наприкінці 1880-х волосне правління було перенесено до села Старі Бобовичі й волость отримала назву Старобобовицька.
1899 року у волості налічувалось 6 сільських громади, населення зросло до 24 327 осіб (3001 чоловічої статі та 3011 — жіночої)[3].
Примітки
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 92-93 (рос. дореф.)
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)