Старе Ахпердіно (Батиревський район)
Старе А́хпердіно (рос. Старое Ахпердино, чув. Кивĕ Ахпӳрт) — присілок у складі Батиревського району Чувашії, Росія. Входить до складу Тойсинського сільського поселення. Населення — 757 осіб (2016; 763 у 2002[2]). Національний склад:
НазваЗа однією з версій, назва населеного пункту походить від слів ак (тат. білий) і пÿрт (чув. хата). Російська назва є спотворенням чуваської[3]. ГеографіяРозташований на березі річки Була в 7 км на схід від Батирево, в 132 км від Чебоксар. До присілка примикають населені пункти Козловка і Булаково. Через село проходить автошлях Батирево-Яльчики. Територію села перетинають сезонно пересихаючі річки Байбарус і Пучівар, які є правими притоками річки Були. ІсторіяПівденно-східна частина Чувашії, включаючи Батиревський район, де нині розташовується село, була населена з глибокої давнини. Археолог і історик В. Д. Димитрієв вважав, що землеробська культура в цьому регіоні зародилася значно раніше, ніж у північних районах Чувашії[4]. Це підтверджується і численними археологічними дослідженнями, з якими можна ознайомитися в працях В. Ф. Каховського[5]. У IX-XIII століттях ця місцевість входила до складу основної території Булгарської держави. За часів монголо-татарського завоювання Волзької Булгарії населення стало активно переміщатися в більш спокійні Північні лісові райони. Але масовим це явище стало лише в кінці XIV століття, після походів Булат-Тимура[6] і Тамерлана на південні частини колишньої Булгарії, поєднуваних з набігами руських князів[7][8]. Це підтверджується і археологічними даними, що свідчать про те, що намогильні пам'ятники і сліди городищ і селищ хронологічно не переходять за XIV століття[9]. В.Д. Димитрієв припускає, що навіть після втечі звідси селян, ці землі навіть в період запустіння використовувалися для ріллі "наїздом" (ця практика оглянута Письмовими книгами Свиязького повіту 1565-1567 років)[10]. Але вже до періоду правління Івана Грозного, до складу Російського царства увійшло безлюдне, "Дике поле"[11]. Поновне заселення порожніх земель ясачними людьми почалося в другій половині XVI-почат. XVII століття, чому сприяли і державні укази тих часів. Присілок Старе Ахпердіно (чуваш. Кивĕ Ахпӱрт) заснований в 1-й половині XVII століття(в 1634 році[12]) вихідцями (12 сімей) з села Старе Ахпердіно Сюрбеївської волості Цивільського повіту (зараз розташована в 45 км на північ, в Канаському районі)[13], які, згідно з архівними даними, "отримали велику ділянку "пустової землі" на річці Була на ногаєвському перевозі"[3]. Більшість жителів села до 1724 року були ясачними людьми, до 1835 року-державними селянами, до 1863-питомими; займалися землеробством, тваринництвом, бджільництвом, бакалійною торгівлею, домашнім ремеслом і відхожими промислами. В результаті реформ Катерини II в 1780 році увійшла до складу Батирівської волості Буїнського повіту Симбірського намісництва (з 1796 року - Симбірська губернія)[14][15]. Спочатку село називалося Ахпердіно. Слово Старе в нинішній назві з'явилося після переселення звідти в кінці XVII століття 9 сімей і утворення ними по інший бік річки Була селища Нове Ахпердіно. Причиною переселення частини господарств в інше місце став брак земельних угідь для постійно зростаючої кількості населення в Ахпердіно[16]. Під час реформи Столипіна з села виділилися кілька родин хуторян, які утворили хутір Мале Ахпердіно. Хутір зник у перші ж роки владарювання більшовиків. Інфраструктура[16]
Відомі уродженці
Джерела
Примітки
Посилання
|