Станиця Дальня
«Станиця Дальня» — радянський комедійний художній фільм 1939 року, знятий режисером Євгеном Червяковим на кіностудії «Ленфільм». Прем'єра відбулася 19 квітня 1940 року СюжетПоблизу від кубанських станиць Дальня і Кочетковська проводять військові маневри. У цих маневрах дозволили брати участь і загонам козаків-станичників. Одна станиця «воюватиме» за червоних, а друга за «синіх». З такої нагоди в колгоспі проводяться збори, адже необхідно вибрати гідних козаків для участі в маневрах і у той же час завершити жнива, адже вони в самому розпалі. Однак несподіваний опір виник від жіночої частини населення — баби теж хочуть брати участь у цих маневрах. На бурхливих зборах прийнято мудре рішення. Для участі у військових маневрах станичники мобілізуються. Баби і батьки (так звуть дідів) будуть виконувати роботу мужиків: комбайнерів, кермових, пожежних, ковалів. Всі звільнені мужики будуть брати участь у навчаннях. На перших порах у решти баб в станиці виходить не все, перш за все недовиконують план комбайнери. Поплакавши трохи, баби з новими силами кидаються в роботу. Не все гаразд на навчаннях і у козаків-станичників. Прорвався в тил «червоних» козачий роз'їзд під командуванням Михайла (Микола Крючков) начебто і виконав своє завдання (умовно підірвав міст), але послана Михайлом в станицю на розвідку група козаків на чолі з батьком Михайла (Павло Курзнер) безславно захоплена в полон групою баб на чолі з майбутньою родичкою, матір'ю Даші Горкунової (Н. Волкова). Після закінчення військових маневрів все повертається на свої місця, а в станиці гуляють весілля Михайла і Даші (Зоя Федорова). У ролях
Знімальна група
Посилання
|