Стаматіос КлеантісСтаматіос Клеантіс, інколи Стаматіс Клеантіс (грец. Σταμάτης Κλεάνθης, 1802, Вельвентос — 1862, Афіни) — грецький архітектор, автор плану забудови Афін 1830-х років. БіографіяСтаматіос Клеантіс народився 1802 року в місті Вельвентос, Козані. В юності переїхав до Бухареста, де навчався у грецькій школі. 1821 року повернувся в Грецію і взяв участь у повстанні проти османського панування на чолі з Олександром Іпсіланті, потрапив у полон в битві при Драгашанах. Після втечі з полону вирушив до Відня, а потім у Лейпциг, де вивчав архітектуру. Після цього він продовжив свої дослідження в Берліні під керівництвом Карла Фрідріха Шинкеля. Після закінчення навчання він повернувся зі своїм колегою і другом Едуардом Шубертом до Греції, де вони Іоанніс Каподистрія призначив їх громадськими інженерами. 1832 року вони створили новий план забудови Афін, який передбачав закладку широких проспектів, садів і великих громадських будівель. Також Клеантіс дав перші назви вулицям Афін. Цей план однак спростив Лео фон Кленце, оскільки порахував його надто дорогим. Після невирішених розбіжностей з адміністрацією, Стаматіос Клеантіс пішов зі свого посту. Пізніше він працював на мармурових кар'єрах острова Парос, де також здобув успіхів та пошану: мармури з його кар'єру 1851 року здобули золоту медаль на Всесвітній виставці в Лондоні. Однак 1862 року в результаті нещасного випадку в кар'єрі отримав серйозні поранення, був доставлений до Афін, де помер. Пам'ятьВ Афінах встановлений бюст Стаматіосу Клеантісу роботи скульптора Фаніса Сакелларіу. Відомі роботиСтаматіос Клеантіс відомий не тільки як автор плану забудови Афін, за його проектами зведено кілька відомих будівель в Афінах. Серед них Вілла Іліссія по проспекту Королеви Софії, в якій нині розташований Візантійський і християнський музей. Вілла належала Софії Лебрун, герцогині Плезанській, і використовувалася як зимова резиденція. Афінський університет первісно розміщувався у будівлі, запроектованій Клеантісом, в історичному районі Плака. В ній нині базується Музей Афінського університету. Посилання |