Спірогіра (Spirogyra) — рід нитчастих макроскопічних зигнематальних водоростей. Нитки нерозгалужені, поодинокі або у скупченнях, від кількох міліметрів до 10 м. Клітини короткі або видовжені, циліндричні, з лінзовидними поперечними перегородками. Клітинна оболонка целюлозна, вкрита ззовні шаром слизу. Кожна клітина містить від одного до декількох пристінних стрічковидних спіральних хлоропластів з численними піреноїдами. Піреноїди мають крохмальну обгортку, добре помітні при забарвленні розчином Люголя. У центрі розташована велика вакуоля. Ядро одне, велике, з добре помітним ядерцем, знаходиться у центрі вакуолі у цитоплазматичному мішечку, від якого до периферії променями відходять цитоплазматичні тяжі. Запасною речовиною є крохмаль. Рід нараховує понад 300 видів.
Види
Розмноження
Розмножується вегетативним та статевим шляхом. Вегетативне розмноження відбувається в разі фрагментації нитки (випадкового розриву ниток або розпадання її на окремі клітини за несприятливих умов, наприклад). З кожної частини нитки або окремої клітини утворюються нові нитки шляхом поділу.
Статеве розмноження здійснюється кон'югацією. Розрізняють бічну та драбинчасту кон'югацію. За бічної кон'югації утворюються спеціальні вирости — копуляційні відростки між сусідніми клітинами однієї нитки, які з'єднуються, після чого зникає перегородка, зливаються протопласти та ядра, утворюється зигота. За умов драбинчастої кон'югації, яка є поширенішою, копуляційні відростки утворюються між клітинами двох ниток. Так як поведінка клітин при цьому процесі відрізняється, то сприймаючу клітину називають жіночою, а передаючу протопласт — чоловічою.
В результаті кон'югації, як зазначалось, утворюється зигота, яка вкривається товстою тришаровою оболонкою і після періоду спокою проростає. При цьому вона редукційно ділиться, утворюючи чотири гаплоїдні ядра. Три (дрібні) з них — відмирають, а одне (велике) — разом із вмістом зиготи утворює проросток нової особини, який дає початок новій нитці.
Поширення в природі
Види роду поширені у прісноводних та солонуватоводних басейнах, зокрема у
стоячих водоймах чи із повільною течією. Можуть вільно плавати, утворюючи яскраво-зелене, смарагдових відтінків жабуриння, слизьке на дотик, або прикріплюватись ризоїдами до субстрату.
Застосування людиною
Завдяки специфічності будови та розповсюдження, Спірогіра стала зручним модельним об'єктом для різних досліджень. Саме на цій водорості були проведені одні з перших досліджень особливостей життєвого циклу, поділу хлоропластів та ядра у водоростей.
Див. також
Джерела
